Приготування до Різдва: як традиційно та правильно підготуватися до свята
Народний Вісник
25462 перегляди
Опубліковано - 4.01.2007 18:49 | Всі новини | Версія для друку
 |
Приготування до Різдва: як традиційно та правильно підготуватися до свята |
Наразі до Святвечора залишається два дні, тож маємо зовсім небагато часу, аби приготуватися до Різдва. Сучасні шалені темпи життя не залишають нам більше. А от наші предки до Різдва готувалися заздалегідь – починали ще у грудні.Миколай на поріг – з хати лиха міх, а на Настю із хати снасті. Готуватися до найбільш таємничого та очікуваного серед зимових свят – Різдва Христового наші предки починали ще в грудні (у дохристиянські часи наші предки свядкували Різдво Коляди, і христинянська церква змушена була змиритися з такою традицією; від назви праукраїнського, язичницького, свята і походить традиція колядувати - “прославляти Коляду” -
зауваж. "Аратти").
До свята кожному справляли нову сорочку, виносили верстати і вибілювали хату, виставляли на покуті дідуха та плели павучки - язичницькі символи православних традицій.
 |
|
Павук - це символ світобудови |
Ганна Снітко, заступник директора з експозиційно-просвітницької роботи
Музею Івана Гончара:
"Павук - це як символ світобудови. Він тче оцю будову, робить її. Це дуже така копітка праця, робота яка вимагала зосередженості. Це також було дійство, яке спонукало людину до думання і над світобудовою, і над своїм місцем у цьому світові, і над тим, що відбувається довкола тебе".
Уже на Введення, наприкінці грудня, починалася ворожба: вважалося, що приворожити можна кожного, хто до Різдва не постує, а на Святвечір - і долю свою почути.
Галина Олійник, етнограф музею:
"Там, де три шляхи до купи зійшлися і три води, і вночі треба було через три поліна воду пропустити, і її підловити знизу – от тоді ця вода була приворотна. І ключі, і підслухування попід вікнами: якщо казали сядь – буде ще в дівках, а якщо казали десь іди, загони гусей, інше – значить заміж піде".
Та найбільше таїнство починалося у переддень Різдва. Ще до світанку з семи полін, що відкладали протягом семи тижнів, тертям розпалювали в печі живий вогонь і на ньому готували дванадцять пісних страв – обов’язково кутю та борщ з вушками. Колядники збиралися у громади, до церкви одягали найкраще вбрання. Все віщувало прихід великого свята, чудес і таїни, для яких і сьогодні знайдеться місце у наших серцях.
Актуально
До теми:
