Актуально
5920 переглядів
 |
Вода на Місяці виникає в результаті взаємодії з сонячним вітром |
На сьогоднішній день вчені впевнені, що місячна вода існує у вигляді льоду або гідратованих мінералів.
Існують дві гіпотези її походження: одні вчені приписують формування водних запасів кометам, інші - сонячному вітру.
Група американських астрономів під керівництвом Лоренса Тейлора з університету штату Теннессі в місті Ноксвіллі представила доказ на користь другої гіпотези.
Вчені досліджували хімічний склад місячного ґрунту, привезеного експедиціями Аполлон-11, Аполлон-16 і Аполлон-17.
Місячний ґрунт являє собою дрібну пилову крихту, що виникла в результаті бомбардування Місяця мікроастероїдами.
Як наголошується, іноді зіткнення астероїда і каменю на місячній поверхні виробляє достатньо тепла для того, щоб частина їх порід розплавилася і перетворилася на шматочки тепла, так звані аглютинати. Вчені стверджують, що місячний ґрунт наполовину складається з аглютинатів.
Тейлор і його колеги виходили з припущення, що ці фрагменти можуть містити в собі значну кількість атомів водню і співвідношення їх ізотопів - протію і дейтерію - вкаже на їх походження.
Дослідники витягли кілька аглютинатів із зразків місячного ґрунту і вивчили їх хімічний склад за допомогою інфрачервоного та іонного мас-спектрометра. За їхніми словами, аглютинати містять у собі досить велику кількість води і гідроксил-радикалів - близько 200-300 міліграм води на кілограм місячного ґрунту.
Переконавшись у присутності води, Тейлор і його колеги вирахували частки ізотопів водню в аглютінатах. Виявилося, що у всіх шматочках скла практично були відсутні атоми дейтерію. Це означає, що вода і гідроксил-радикали були занесені на Місяць сонячним вітром, а не кометами та іншими кам’янистими тілами Сонячної системи.
Таким чином, авторам статті вдалося визначити джерело місячної води і показати, що навіть екваторіальні зразки ґрунту містять значну кількість її молекул.
Нагадаємо, в серпні поточного року вчені виявили в атмосфері Місяця атоми гелію.
Більше новин за темою «У світі науки»:
