Актуально
10453 перегляди
 |
Союзна війна. Російська сторона не готова до переговорів |
За повідомленнями білоруських засобів масової інформації, сьогодні урядова делегація Білорусі очікувала півтори години початку переговорів у міністерстві економічного розвитку Росії, але вони так і не відбулися.
"Російська сторона ще не готова вести переговори, ще не сформована позиція російської сторони. На жаль, російська сторона, що була представлена заступником міністра Мінекономрозвитку Віталієм Савельєвим, зробила заяву, що проводить консультацію з вироблення позиції щодо співробітництва у нафтовій сфері і поки не готова до переговорів", - сказав заступник міністра економіки Білорусі Володимир Найдунов, який очолює білоруську делегацію на переговорах.
Відповідаючи на питання, чи відбудуться сьогодні переговори, Найдунов сказав: "Це залежить від дій російської сторони". Разом з тим, замміністра підкреслив, що делегація поки не має наміру повертатися в Мінськ і очікує переговорів.
Заступник міністра ще раз нагадав, що білоруська сторона пропонує свій варіант проекту угоди про розподіл мита на нафтопродукти.
"У проекті угоди нами запропоновані варіанти, що дозволяють взаємно врегулювати питання як пов’язані зі стягуванням ввізного мита на нафту, так і пов’язані зі стягуванням мита на переміщення нафти через територію Білорусі. За нашим глибоким переконанням, наша позиція могла б сприяти вирішенню ситуації", - додав Віталій Найдунов.
Прокачування нафти нафтопроводами РУП Гомельтранснафта Дружба було припинено 8 січня. Білоруська сторона мотивувала припинення транзиту тим, що російська компанія Транснефть перемістила сиру нафту через митний кордон Білорусі без митного декларування і сплати відповідного мита.
До 1 січня постачання нафти з Росії у Білорусь були звільнені від експортних зборів. З січня Росія ввела мито на постачання нафти у розмірі 180,7 дол/т. У відповідь Білорусь з 1 січня 2007 ввела мито в розмірі 45 дол/т на транспортування російської нафти територією країни.
Від “Аратти”: навряд чи знайдеться експерт, який би взяв на себе сміливість стверджувати, що у даному конфлікті білоруська сторона щось вирішує. Насправді, фактичним власником трубопроводних магістралей Білорусі є Росія. Та й “союзна” політика Лукашенка його відчайдушні спроби заморозити СРСР в окремо взятій республіці - не мали ніяких наслідків, окрім міжнародної ізоляції. Чи знайдеться сьогодні політик, який вважатиме “союзну” Білорусь незалежною державою, повноцінним суб'єктом міжнародного права? Адже Лукашенко, підписуючи союзний договір, вже позбавив свою країну державного суверенітету. Отже, вірогідно, весь світ дивитиметься на згаданий конфлікт як на шоу, зорганізоване Москвою із своїм васалом. І навряд чи Мінськ зможе вийти за рамки саме такої залежності. Залежності, в якій правий більш сильний “партнер”. Проте, для українців - це наочна ілюстрація “партнерства і союзництва” по-масковскі.
До теми:
