Аратта - На головну

20 грудня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Чи увіковічувати Ларіосика?

Регіональні новини Регіон: Житомирська область 12587 переглядів

Опубліковано - 10.01.2007 16:44 | Всі новини | Версія для друку

Ларіосик - Сергій Іванов
Ларіосик - Сергій Іванов
У Житомирі може з’явитися пам’ятник булгаковському герою в образі Сергія Іванова.

У переддень Різдва на сесії Житомирської міської ради депутат від Блоку Юлії Тимошенко Володимир Галицький запропонував встановити у місті пам’ятник герою роману Михайла Булгакова «Біла гвардія» кузену Іларіону. (Нагадаємо, що за сюжетом твору Ларіосик із Житомира — кузена більше пам’ятають під цим ім’ям — в буремний грудень 1918 року прийшов до Києва і завітав до своїх родичів Турбіних).

До речі, житомирський краєзнавець Руслан Кондратюк за архівними матеріалами відтворив основні віхи біографії офіцера колишньої царської армії Миколи Судзіловського, який жив у ті часи в місті і послужив прототипом Ларіосика. А інший краєзнавець Георгій Мокрицький встановив місце, де колись стояв дім, в якому він жив — тут, у самісінькому центрі міста, нині встановлений пам’ятник видатному конструктору космічних ракет Сергію Корольову.

В. Галицький зауважив, що пам’ятник варто було б викарбувати в образі українського актора Сергія Іванова, чия гра у широковідомому фільмі «Дні Турбіних», поставленому за мотивами згаданого роману і написаної на його основі п’єси, вважається найбільш вдалим екранним втіленням житомирського кузена, а на відкриття запросити його рідних.

У свою чергу Г. Мокрицький сказав, що у Житомирі слід увічнити пам’ять Михайла Булгакова, давши його ім’я вулиці Зеленій на околиці міста Богунії, де кілька разів на дачі у своїх друзів відпочивав письменник.

Однак перспектива встановлення пам’ятника Ларіосику сприйнята у місті далеко не однозначно. Зокрема, голова Житомирського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Святослав Васильчук в коментарі газеті «День» висловився різко проти подібних пропозицій, зазначивши, що у згаданому романі у негативному дусі говориться про визвольні змагання українського народу того періоду під проводом Симона Петлюри, окремі герої допускають відверто антиукраїнські вислови і це сприймається як образа національних почуттів українців. А голова обласної організації Національної спілки письменників України Василь Врублевський (одночасно він обіймає посаду начальника управління культури облдержадміністрації) зазначив для нашої газети, що пам’ятників гідні також деякі пов’язані із Житомиром персонажі літератури української, польської, єврейської, тобто народів, які здавна жили і живуть у місті.

Поки ж ідея пам’ятника булгаковському герою існує як пропозиція, хоча міський голова Віра Шелудченко зазначила, що її слід обговорити із залученням фахівців і громадськості. Якщо такі дебати відбудуться, то вже зараз можна спрогнозувати, що дискусія вийде гарячою.

Довідка “Аратти”:

Сергій Іванов

22 травня 1951 р. - 15 січня 2000 р.

Народився у Києві. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенко-Карого (1972), майстерня Костянтина Степанкова.

Актор Київської кіностудії ім. А. Довженко, режисер. Працював також позаштатним радником із культури міністра фінансів України Ігоря Мітюкова.

Заслужений артист України (1992).

Знімався у фільмах:

Сім'я Коцюбинських (1970)
Голубе і зелене (1970)
Зозуля з дипломом (1971)
Зірки не гаснуть (1971)
Випадкова адреса (1972)
Ефект Ромашкіна (1973)
У бій йдуть одні "старики" (1973)
Марина (1974)
Народжена революцією ("Комісар міліції розповідає") (1974-77)
Ар-хі-ме-ди! (1975)
Як ґартувалася сталь (1975)
Не віддавай королеву! (1975)
Ральф, здрастуй! ("Чип") (1975)
Розповідь про просту річ (1975)
72 градуси нижче за нуль (1976)
Дні Турбіних (1976)
Дума про Ковпака (1973-76)
Тривожний місяць вересень (1976)
Діамантова стежка (1978)
Загін особливого призначення (1978)
Слід на землі (1978)
Суєта суєт (1978)
Вперше заміжня (1979)
Дачна поїздка сержанта Цибулі (1979)
Інженер Графтіо (1979)
Особливо важливе завдання (1979)
Пані Марія (1979)
Сватання гусара (1979)
Дружина пішла (1979)
Депутатська година (1980)
Чекатимемо, повертайся! (1981)
Куди він подінеться! (1981)
Зниклі серед живих (1981)
Ранок за вечір мудріший (1981)
Якщо ворог не здається... (1982)
Віслюча шкура (1982)
Польоти уві сні і наяву (1982)
Таємниці святого Юра (1982)
Шурочка (1982)
Ніжність до ревучого звіра (1982)
Справа для справжніх чоловіків (1983)
За законами військового часу (1983)
Звинувачення (1984)
Стрибок (1985)
Капітан "Пілігрима" (1986)
Ті, що зійшли з небес (1986)
Дискжокей (1987), сценарист
Дама з папугою (1988)
Вантаж "300" (1989)
Світла особа (1989)
Чаша терпіння (1989)
Медовий місяць (1991), режисер
Неповерненець (1991)
Екстрасенс (1991)
Вальс золотих тельців (1992)
Тутейшія (1993)
Дві Юлії (1997)

До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Регіональні новини»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шануй, Україно, святині свої! Бо вони ж – всесвітньої, загальнолюдської ваги; земна цивілізація виросла з них.”
Юрій Шилов

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.