Актуально
4804 перегляди
 |
Журналістів б’ють, а держава дивиться крізь пальці? |
До Всесвітнього дня проти безкарності 11 медіаорганізацій написали петицію до Генпрокуратури, МВС та Адміністрації Президента з вимогою дати відповідь, чому не порушують справи про перешкоджання діяльності журналістів. Медіаюристи, тим часом, сподіваються на покращення ситуації, бо ж набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс.
Жорстоке побиття журналіста «1+1» Дмитра Волкова у вересні, напад на фотокореспондента tochka.net Віталія Лазебника під час зйомки у травні, п’ятеро побитих журналістів та громадських активістів під час зйомки прострочених продуктів у донецькому супермаркеті «Сокіл» у січні. Справи щодо перешкоджання діяльності журналістів проти нападників так і не порушили.
І навіть якщо журналісти встановлюють особу нападника і надають докази суду, як це трапилося із Мустафою Наємом, винуватців до відповідальності не притягують, стверджують експерти. Окрім того, громадські медіа-організації вказують на відсутність зрушень у справах Георгія Гонгадзе та Василя Климентьєва.
І це тільки ті випадки, де журналісти скаржились правоохоронним органам, наголошує Ольга Падірякова з Незалежної медіа-профспілки.
Загалом, за її словами, цього року громадські організації не зафіксували жодного випадку порушення справи щодо перешкоджання діяльності журналістів. Напади на медійників міліція класифікує як «хуліганство». Особливо від цього потерпають фотокореспонденти та телеоператори, а також представники інтернет-видань, зазначає Падірякова.
«Навіть у таких кричущих випадках, коли було видно, що це порушення проти журналіста, що його побили, що він виконував свої службові обов’язки, що він знімав, були спроби не порушувати справу, бо цей журналіст, наприклад, працівник інтернет-видання, а інтернет-видання не вважаються ЗМІ», – стверджує вона.
Більше новин за темою «Пістолетне право»:
