“- Вікторе Андрійовичу, а не пішли б Ви... у відставку...” |
Про це сказано в його статті «Основа законів», опублікованій в тижневику «2000» №1-2 (349), повідомляє прес-служба віце-прем`єра.
Д.Табачник відзначає при цьому, що в більшості європейських Конституцій передбачено, що надзвичайні повноваження Президента набирають чинності лише в момент кризи.
«Це може бути урядова криза, яка не загрожує підвалинам державності, коли розпадається парламентська більшість, нова не формується у встановлений термін, і Президент, на підставі консультацій з представленими в парламенті політичними силами, повинен вирішити, чи дати змогу депутатам Ради повторити спробу чи розпустити парламент і призначити дострокові вибори», - відзначив Д.Табачник.
За його словами, це може бути і небезпечний стан зовнішньої агресії чи внутрішнього заколоту, коли оголошується надзвичайний або військовий стан, і Президент, як Верховний Головнокомандувач, здійснює всю повноту влади, за допомогою, однак, Ради національної безпеки і оборони.
Віце-прем`єр-міністр України констатує, що відповідно до європейської політичної традиції в решті випадків Президент демократичної європейської держави не повинен втручатися в питання реалізації поточної внутрішньої і зовнішньої політики парламентської більшості.
На думку Табачника, «давня англійська ситуація, коли монарх має обмежену парламентом владу, є майже точним дзеркальним віддзеркаленням нав'язаної Секретаріатом Президента українському суспільству дискусії про вступ в НАТО. З одного боку — величезне особисте бажання Ющенка і декількох маловідомих (на думку віце-прем`єра) політиків, з іншої — ясно виражена воля народу (цікаво, - якого? - прим. “Аратти”) і законодавчого органу. У країнах традиційної європейської демократії глава держави в такій ситуації або начисто забуває про свої амбіції і допомагає (або хоч би не заважає) реалізувати волю народу, або (якщо він вже настільки не згоден з курсом парламенту) йде у відставку (якщо це Президент) або відрікається від престолу (якщо це монарх)», - нагадує Д.Табачник.
«Він є символом державної єдності і виконує представницькі функції. Це зі всією очевидністю випливає з європейського вибору, зробленого Україною. Вимагати іншого можуть лише лицеміри, які демагогічно прикриваються демократичними гаслами з метою захоплення влади або люди абсолютно не знайомі з європейським розумінням демократії», - наголосив Д.Табачник.