Актуально
4406 переглядів
 |
Чи змінився парламент? Перші підсумки |
Такими є результати моніторингу, здійсненого громадянською мережею “ОПОРА”.
З майже двох сотень законопроектів зареєстрованих у Верховній Раді за перші три тижні депутатами нового сьомого скликання - 41 відсоток належать авторству представників фракції ВО “Батьківщина”. До лідерів також зараховано і комуністів, а от “ударівці” та “регіонали” особливою активністю не вирізнялися, незважаючи на чисельне представництво у парламенті. Партія регіонів запропонувала лише 29 законопроектів, а “УДАР” - 10. Утім, найбільш “кричущі” показники у ВО “Свобода” - 0 законопроектів, якщо не враховувати ініціативу Руслана Кошулинського, який є позафракційним після отримання посади віце-спікера.
За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА” в індивідуальному заліку законотворчості лідерами є Петро Симоненко (КПУ, 33 проекти), Сергій Міщенко (позафракційний, 20 проектів), Володимир Яворівський та Микола Томенко (“Батьківщина”, 17 і 15 проектів). Левова частка законодавчих ініціатив стосується соціальних, гуманітарних та політичних питань.
Професійність у політиці
“Слід зважати на те, що більшість депутатів ВО “Свобода” зовсім не має досвіду у законотворчій діяльності, - коментує політолог Віталій Литвин. – Ці люди не були депутатами. І ця тенденція ще може змінитися, бо у “свободівців” немає іншого вибору, якщо вони хочуть гарного результату на наступних виборах”.
Експерт також зазначає, що до показників Партії регіонів слід додати ще законодавчі ініціативи уряду, який делеговано цією політичною силою.
На думку Володимира Фесенка, керівника Центру політичного аналізу “Пента”, більш показовим буде аналіз за результатами першої сесії, адже на початках депутати витрачали час на кадрові питання та тактичні нюанси.
“У “Батьківщини” є ціла група “професійних політиків”, активних законотворців, які пишуть закони, а не займаються бізнесом, - пояснює Фесенко. – А от “Свобода” зробила акцент на демонстрації іміджу і можливостей, що, зрештою, від них і очікували виборці, - силових дій. А ще брак законотворчого досвіду”. Цей підрахунок, додає експерт, доводить помилковість міфу про оновлення української політичної сцени.
Більше новин за темою «Влада»:
