Актуально
5282 перегляди
 |
ВАСУ вважає що КМДА може вносити поправки у закони? |
Про це йдеться в ухвалі ВАСУ від 23 січня 2013 року в справі за позовом КМДА до об’єднання інвалідів "Союз Чорнобиль Україна".
Суд відзначив, що "Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого врегулювання".
Експерти Української Гельсінської спілки з прав людини зазначають: оскільки такого законодавства не існує, то міська рада може самостійно встановлювати терміни подання повідомлення. Зокрема Київська міська рада встановила термін 10 днів. І суд вважає такий термін адекватним.
Фактично можна розуміти, що своєю ухвалою ВАСУ дозволяє міським радам самостійно встановлювати терміни подання повідомлень про проведення мирних акцій. Аж доки це не буде врегульоване відповідним законом. Ухвала оскарженню не підлягає, йдеться на сайті спілки.
Директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки Михайло Тарахкало вважає це рішення "дивним і незрозумілим".
"Оскільки ст. 39 Конституції чітко передбачає, що будь-які обмеження реалізації права на мирні зібрання, у тому числі щодо строків повідомлення про такі заходи, можуть здійснюватися виключно на підставі закону. Для мене очевидно, що положення КМДА не є законом України", – заявив Тарахкало.
"Більш того, з практичної точки зору, існують ситуації, в яких просто неможливо повідомити владу за 10 днів про проведення мирного зібрання. Адже можуть статися події, про які не має можливості повідомляти завчасно, і на які потрібно реагувати одразу", – нагадав він.
Тарахкало наголосив, що рішення, яке змінює всю практику судочинства в такій суспільно важливій сфері як мирні зібрання, має бути детально мотивоване, а ухвала, про яку іде мова практично не містить обґрунтування.
Координатор партнерства "За свободу мирних мирних зібрань" Максим Лациба переконаний, що ця ухвала суду може стати дуже небезпечною для активістів у всіх областях України.
Адже тепер місцева влада може визначити термін і 10 і 15 і 20 днів для подання повідомлення. І відповідно до ухвали ВАСУ це буде законно, аж доки не буде прийнятий закон, що регулюватиме ці питання.
Окрім того, він наполягає на прийнятті ліберального закону, який відповідатиме європейським стандартам.
«В проекті закону, який ми пропонуємо, строк подання повідомлення повинен бути не більше 48 годин. І звісно передбачені стихійні мирні збори», – зазначив Лациба.
Як повідомлялося раніше, за даними Державної судової адміністрації в Україні зросла кількість судових заборон мирних зібрань: у 2012 році суди задовольнили позови щодо обмеження права на мирне зібрання у 349 випадках, у 2011 – у 237 випадках.
Від «Аратти»: як наголошує чинне законодавство, місцеві ради мають діяти в межах своєї компетенції, згідно з чинним законодавством і Конституцією України. В Україні діє система прямого права, тобто конституційні норми і норми чинних законів розуміються і виконуються буквально і так, як це сформульовано законодавцем. У законі про місцеве самоврядування немає норми, яка б наділяла орган місцевого самоврядування: правом тлумачити закони; правом вносити зміни та поправки до чинних законів, тобто норми, яких не існує у законі і які були б обов’язкові до виконання на даній території.
Суди, включаючи ВАСУ мають діяти в межах, визначених чинним законодавством і Конституцією. Жоден закон не наділяє систему адміністративних судів правом тлумачити Конституцію і закони України. Це - виключне право Конституційного Суду, який не має жодного стосунку до ВАСУ.
Отже, в даному рішенні суду, на наш погляд, є ознаки нікчемності, оскільки ВАСУ, очевидно, вийшов за межі повноважень і привласнив собі право тлумачити чинне законодавство.
У рішенні Київської міської ради, яке було предметом розгляду, вбачається очевидне перевищення повноважень, визначених законодавством про місцеве самоврядування, оскільки, порядок проведення мирних зібрань регулюється виключно Конституцією і законом України, а будь-які зміни у цей закон - можуть вноситися виключно Верховною Радою України. Місцева рада не наділена також правом врегульовувати суспільні стосунки не врегульовані чинним законодавством, як і не наділена правом законодавчої ініціативи. Такі функції не є сферою її компетенції.
Більше новин за темою «Пістолетне право»:
