Знищення пам’ятної скульптури Світовид на Софійському майдані - офіційна заява |
ОФІЦІЙНА ЗАЯВА РЕЛІГІЙНОГО ЦЕНТРУ ОБ’ЄДНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ГРОМАД РІДНОВІРІВ УКРАЇНИ (ОРУ)
з приводу знищення пам’ятної скульптури Світовид на Софійському майдані м. Києва
Повідомляємо, що 22 лютого 2013 року на Софійській площі в м. Києві зловмисниками вчинено пошкодження паркової скульптури (відрубано голову) давньослов’янського кумира Світовида, який був частиною пам’ятного паркового комплексу, встановленого на ознаменування 1500-ліття міста Києва. Автор скульптури — заслужений художник України, член Національної спілки художників України Інна Коломієць (1921– 2005). Творчість художниці Інни Коломієць є прикладом автентичного національного мистецтва у ХХ столітті.
Київська скульптура була копією всесвітньовідомого Збруцького Світовида, унікальної пам’ятки, знайденої в 1848 р. в річці Збруч (оригінал нині зберігається в Археологічному музеї м. Кракова, Польща). Скульптура широко відома як пам’ятка слов’янського культового мистецтва в усьому світі, зокрема в слов’янських і європейських країнах; вона вже стала візитною карткою столиці України, особливо серед шанувальників рідної старовини. За останні два десятиліття статуя набула ще й сакрального значення для офіційно зареєстрованого Релігійного центру Об’єднання рідновірів України, стала місцем паломництва рідновірів інших слов’янських країн, святинею, відомою не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Звертаємо увагу на те, що кілька років поспіль випадки руйнування рідновірських святинь в Україні стали систематичними. На попередній святотатський акт у Києві щодо дерев’яної скульптури Перуна на території Національного музею історії України (1.11.2012) 8 листопада 2012 р. Релігійний центр ОРУ отримав відповідь Шевченківського РУ ГУ МВС України про «відсутність складу злочину» у цьому дикунському акті, де, зокрема, повідомляється: «Згідно ч. 2 ст. 11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка формально містить у собі склад злочину, передбаченого КК України, але у зв’язку з малозначністю не несе суспільної небезпеки, тобто не спричинило або не могло спричинити значну шкоду фізичним або юридичним особам, суспільству і державі». До речі, законність такої постанови повинен був завізувати Прокурор Шевченківського р-ну, однак постанова не була перевірена й підписана належним чином (оригінал листа).
Неодноразові звернення рідновірів до правоохоронних органів, на жаль, досі були безрезультатними: винуватці жодного разу не були притягнуті до відповідальності ні за застосування холодної й вогнепальної зброї та заподіяння тілесних ушкоджень, ні за розпалювання міжрелігійної ворожнечі та завдану матеріальну, моральну та фізичну шкоду. Ці факти спонукають до відомих висновків: відсутність покарання за злочин тягне за собою наступні злочини. Простежується тенденція до іґнорування правоохоронними органами звернень громадян, намагання «спустити» ці заяви на найнижчі інстанції. Таким чином наші заяви потрапляють до тих органів, які самі добре знають зловмисників (якщо не сказати, спонукають їх до подібних дій).