Актуально
5133 перегляди
 |
Російська влада відроджує культ Сталіна |
Про це у своїй статті для The Foreign Policy пише експерт аналітичного центру Carnegie Endowment Маша Ліпман.
«Росія – це місце, де спадщина сталінізму найбільше збереглась. Відповідно до дослідження для Carnegie, проведеному поважним московським Левада-Центром, 42% росіян назвали Сталіна громадським діячем, який мав найбільший вплив на світову історію, що є на порядок вище від 12%, зареєстрованих на піку лібералізації Горбачова у 1989 році. Водночас число тих, хто висловлює позитивну думку про Сталіна в опитуванні Carnegie, досягло 28%. За словами Гудкова з Левада-Центру, ці цифри свідчать про «вражаюче відродження популярності Сталіна в Росії» з кінця СРСР. Сталін є прихованим героєм, і цей статус є частиною розпливчастої природи посткомуністичної державності Росії і її національної ідентичності», - пише Ліпман.
«Росія не має ні національно визнаного наративу про походження нової, пострадянської держави Росії, ні консенсусу щодо сприйняття її комуністичного минулого. У Росії офіційний дискурс про Сталіна є нечітким, а громадська думка – неоднозначною і такою, що викликає ворожнечу. Майже половина опитаних росіян згодні з твердженням, що «Сталін був мудрим керівником, який добився могутності і процвітання Радянського Союзу». Але більше половини у тому ж опитуванні відмічають, що репресивні дії Сталіна є «політичний злочином, який не можна виправдати». І приблизно дві третини згодні, що «за всіх помилок і проступків Сталіна, найголовніше – це те, що за його керівництва радянський народ переміг у Великій Вітчизняній війні…
Впродовж шістдесяти років зі смерті Сталіна Радянський Союз, а потім посткомуністична Росія пройшли через дві з половиною фази десталінізації. Але хоча його зображення немає в російському фізичному просторі, присутність Сталіна можна легко відчути в російському політичному ладі і відносинах між державою і суспільством», - зазначає експерт.
«Коли Владімір Путін став наступником Єльцина, він поклав край політичній нестабільності і побудував режим натхненний радянською версією традиційної моделі Росії: централізована державна влада, яка великою мірою спирається на внутрішні сили безпеки. Від радянізованого акценту Путіна на сильній державі і знедолених людях тягне символічним поверненням Сталіна. Адже саме за Сталіна Росія, у своєму радянському вигляді, була найбільш потужною.
Сама ФСБ ніколи не заперечувала своєї радянської спадщини. Її штаб-квартира досі знаходиться на Луб’янці, в чиїх сумнозвісних приміщеннях через тортури пройшло так багато жертв сталінізму. У російській неофіційній покровительській системі, політичний вплив агентства не має собі рівних. Протягом усього перебування при владі, Путін спирався на ФСБ для здійснення багатьох призначень в уряді і робив співробітників ФСБ відповідальними за прибутковий бізнес», - додає аналітик.
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
