Актуально
8669 переглядів
 |
Back in the USSR: фінансування міст за радянськими нормами |
Українське місто Краматорськ. За останні два десятиліття, власне, з часів розвалу Радянського Союзу, воно втратило 15 відсотків мешканців. Населення міста скоротилося з 198 тисяч до майже 168 в період з 1989 року по 2010. Втім, цей факт ніяк не відзначився на підготовці місцевого бюджету. Так само, як і зменшення населення інших українських міст і сіл не відзначилося на їхньому фінансовому плануванні.
За даними Світового банку, нині під час складання бюджетів, влада на місцях все ще має виконувати норми, які були затверджені за часів Радянського Союзу. В основі цих норм лежить інфраструктура, а не кількість живих мешканців регіону.
Так, приміром, кожна районна лікарня зобов’язана взяти на роботу одну акушерку на 20 ліжок (а не на 20 пацієнтів). Лікарні мають влаштовувати на роботу одного кухаря на 30 ліжок (а не на 30 людей). Таке вкрай неефективне планування призводить до того, що у галузі охорони здоров’я та освіти на роботу влаштовано набагато більше людей, ніж, власне, потрібно. Втім, місцеві органи влади не бажають скорочувати ставки чи змінювати інфраструктуру, - зауважують експерти Світового банку.
Окрім України, активно використовувати норми радянських часів при плануванні місцевих бюджетів продовжують також Казахстан та Таджикистан. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle розповів Сулейман Кулібалі, провідний економіст Світового банку і автор доповіді про розвиток євразійських міст, у якій були проаналізовані міста 12 країн колишнього Радянського Союзу: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, України та Узбекистану.
Гроші вкрай потрібні в інших сферах
Водночас неефективність витрачання грошей призводить до того, що їх не вистачає в інших сферах. Через збільшення руху на дорогах зросла необхідність розширювати та відновлювати мережі автотрас, потребує інвестицій громадський транспорт; застарілі мережі житлово-комунального господарства, що перебувають на межі колапсу, потребують генерального ремонту чи повної заміни; великих інвестицій потребують і сучасні системи контролю забруднення довкілля, зокрема повітря, - йдеться у доповіді Світового банку.
“Щоб відповідати гнучкості та динамізму економічних умов, які змінюються, у концепції євразійських міст мають бути впроваджені зміни за чотирма основними осями: краще планування, озеленення, ефективне фінансування, транспортне з’єднання", - вважає Сулейман Кулібалі. За його словами, нині лише від керівництва таких держав, як Україна, залежить, чи зможе воно запровадити більш ефективне фінансове планування і спрямувати гроші туди, де вони справді потрібні.
Розтринькування грошей
Директор Європейського центру міжнародної політичної економіки (European Centre for International Political Economy) Фредрик Ериксон запевнив Deutsche Welle, що за нинішніх умов ефективне фінансове управління пострадянських міст є просто неможливим, оскільки професійних менеджерів у них немає, а керівники на місцях продовжують спиратися на те, що знають найкраще - радянську командну (відому також як планову) економіку.
“Нині розподілення фінансів і менеджмент пострадянських міст здійснюється вкрай непрофесійно. Правила, успадковані від командної економіки, все ще зберігаються, а в деяких країнах набули широкого поширення. В той же час ринок продуктів та послуг залишається закостенілим. Конкуренція слабка", - наголошує Фредрик Ериксон.
За його словами, багато міст протягом останніх десятиліть просто розтринькували гроші, часто майже безконтрольно і без професійного фінансового менеджменту. Більше того, існуюча нині політична атмосфера, яка поєднує амбіції місцевих керівників і їхню ідеологічну спорідненість із радянською командною економікою, не сумісна з ефективним економічним управлінням, вважає директор Європейського центру міжнародної політичної економіки.
Більше новин за темою «Назад в СРСР»:
