Будівництво музею «Мистецький Арсенал» загрожує існуванню Києво-Печерської Лаври |
Зараз підземні води у цьому місці - чи не найвищі у столиці. І якщо ініціативу президента - звести музей - таки виконають, то за кілька десятків років унікальні культові споруди, особливо ті, що розташовані поблизу Арсеналу, можуть вкритися тріщинами, або навіть і посунутись схилами Дніпра до води.
Гідрогеологічний стан на території Києво-Печерської Лаври і так надто складний – стверджують фахівці. Круті оповзневі схили і численні пустоти у їх надрах – не найкращий фундамент для будівництва важких об’єктів.
Розвиток цивілізації ще більше погіршив ситуацію. Застарілі підземні комунікації постійно прориваються, а сади і городи, розташовані над печерами, порушують верхній дерновий покров, що призводить до обвалення підземних склепінь.
Та найбільшу небезпеку, на думку гідрогеологів, створюють поверхневі та ґрунтові води. Їх місткість на території Лаври і поблизу неї чи не найвища у Києві. Будь-яке порушення течій може призвести до фатальних наслідків. Яскравий приклад – музейний пороховий погреб, який за останню чверть століття фактично перетворився на руїни.
Вадим Рибін, гідрогеолог Інституту геології НАН України:
«Тут ось що відбулося, - сюди, до порохового льоху, підходить поверхнева вода. Далі вона йде на схил, вода замочила ґрунти, що на схилі і, разом з тим, ґрунти під будівлею. І коли обпливати став ґрунт, за ним стала обпливати будівля».
Те саме, вважає Вадим Рибін, за кілька десятиріч може спіткати й інші лаврські пам’ятники. Особливо поблизу Арсеналу. Під будинком є водонасичені ґрунти. Передбачені проектом реставрації три підвальні поверхи і скляне покриття над величезним внутрішнім подвір’ям зроблять споруду дуже важкою.
До того ж її заглиблення під землю на 15 метрів, тобто нижче рівня ґрунтових вод, змінить напрямок течій і вода піде під Лавру. Все це призведе до деформації ґрунту під лаврськими спорудами. Як наслідок стіни церков почнуть тріскатись. Між тим, на думку гідрогеологів, при спорудженні «Мистецького Арсеналу» немає ніякої необхідності у використанні підвалів.
Вадим Рибін, гідрогеолог Інституту геології НАН України:
«Загублені будівлі, особливо під рівень ґрунтових вод - це різке подорожчання будівництва. Грубо можу сказати, хоча можна десь уточнити, – в два і більше рази. Точнісінько як пальові фундаменти під Успенським собором були потрібні з однією метою, – для вибивання зі скарбниці величезних грошей».
За останніми підрахунками будівництво культурно-мистецького та музейного комплексу коштуватиме 700-800 мільйонів гривень бюджетних грошей. Завершити його планують до 2014 року.
Проект «Мистецького Арсеналу» розробляють в «Укрндіпроектреставрації». Його автори переконують, що прорахували всі можливі наслідки: Лаврі музей нічим не загрожує, а підвали конче необхідні, оскільки там планують розмістити всі інженерні та інші допоміжні служби. Території старого Арсеналу для всіх задумок архітекторів катастрофічно бракує.
Сергій Штуков, автор проекту комплексу «Мистецький Арсенал»:
«На космічній зйомці там вода, водяні потоки, - вони йдуть необов'язково за рельєфом. Є місця, особливо біля самого Арсеналу, там вода йде навпаки від Лаври до Арсеналу. Перед тим як будувати, ми провели всі ці натурні дослідження і якби ми знали, що Лаврі це чимось загрожує, ми б ніколи за це не взялися б».
Проте, священнослужителі Києво-Печерської Лаври переконані - не можна так зверхньо ставитися навіть до найменшої вірогідності пошкодження їхньої вотчини.
Отець Варсонофій, Києво-Печерська Лавра, УПЦ (МП):
«На сьогоднішній день, справді, Києво-Печерська Лавра не в дуже гарному стані, тому що підмивають води саму територію. Як ми бачимо, - Ближні печери, чому – дотепер не можуть фахівці з'ясувати. І, природно, будь-яке будівництво нагорі може змінити якісь потоки, і вода може вийти саме на схилі Печерської Лаври».
Подібний клопіт ченці вже мають з Успенським собором. Навколо постійно просідає земля. Свого часу його побудували на глибоких сваях, а проект розробили саме в «Укрндіпроектреставрації».
Зараз проект будівництва комплексу «Мистецький Арсенал» ще проходить техніко-економічну експертизу, після чого має бути затверджений Кабміном. Тим не менше по периметру майбутньої споруди вже зариті близько тисячі свай, які заглиблені у землю нижче рівня ґрунтових вод.