Актуально
5376 переглядів
 |
Здобутки проФФесіоналів. Україна може загрузнути в боргах |
Головними умовами поновлення кредитування України з боку Міжнародного валютного фонду залишаються умови попередньої програми кредитування, вважають аналітики Standard & Poor’s.
Це зрівняння тарифів на газ для населення та промисловості, консолідація бюджету та запровадження гнучкого курсу гривні щодо світових валют. У Києві, однак, поки що не поспішають з виконанням усіх вимог. Як зазначив в одному зі своїх останніх інтерв’ю український прем’єр-міністр Микола Азаров, уряд хоче отримати кредит МВФ, але "не відчуває гострої необхідності погоджуватися на будь-які умови".
Чи означає це, що Україна може обійтися без грошей МВФ? Тут думки експертів розійшлися. Так, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко нагадав у розмові з DW, що необхідні кошти можна й надалі позичати на міжнародних фінансових ринках.
Водночас, якщо прислухатися до екс-голови Держкомісії з регулювання ринку фінансових послуг Віктора Суслова, напрошується висновок, що така альтернатива є вкрай дорогим задоволенням. За його словами, позичати кошти на фінансових ринках приватного капіталу українському урядові доводиться під 7-8 відсотків річних, а не під 3,5-4 відсотки, як це передбачено умовами МВФ.
Боргова залежність збільшується
Тим часом Україна дедалі глибше грузне в боргах. За даними інтернет-порталу РБК Україна, в цілому уряду в Києві необхідно виплатити дев’ять мільярдів доларів по зовнішніх зобов’язаннях у 2013 році. До речі, відразу після прибуття до Києва наприкінці березня місії Міжнародного валютного фонду міністр економічного розвитку та торгівлі України Ігор Прасолов висловив сподівання, що на переговорах вдасться досягти домовленості про рефінансування раніше виданих кредитів МВФ.
На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, уряд міг би мобілізувати на виплату боргів кошти від продажу квот на викиди парникових газів. Експерт Національного екологічного центру України Андрій Желєзний сумнівається взагалі в життєздатності такої ідеї. Ці кошти держава зобов’язана використовувати тільки на зменшення парникових викидів та інші екологічні проекти, нагадав еколог у розмові з DW і застеріг: "В іншому разі країни, які купували квоти, мають право вимагати повернення цих коштів".
Стагнація реформ
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко впевнений, що Україні, якщо вона хоче оздоровити державні фінанси й колись мати збалансований державний бюджет, без реформ, проведення яких вимагає МВФ, не обійтися.
В інтерв’ю DW Устенко назвав "надмірно політизованим" стримування коливань курсу гривні щодо долара та прив’язку гривні до цієї валюти . "Відмова від жорсткого стримування курсових коливань дозволить валютному ринку більш гнучко реагувати на ринкову ситуацію", - сказав Устенко.
Ще більш скептично оцінює ситуацію, що склалась, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Він упевнений, що необхідність постійно перепозичати гроші, щоб віддавати старі борги, є згубною для України, економіка якої і так шкутильгає на обидві ноги. "Промислове виробництво падає, валовий внутрішній продукт практично на нулі, але при цьому жорстко стримується інфляція… Все це призводить тільки до скорочення доходів бюджету та зростання видатків на обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргів", - сказав Сугоняко, відповідаючи на питання DW.
Невтішне майбутнє
Екс-голова Держкомісії з регулювання ринку фінансових послуг Суслов вважає, що заяви української влади сильно політизують співпрацю з Фондом. "Вимоги МВФ аполітичні й скеровані на забезпечення платоспроможності держави та поліпшення умов для іноземних інвестицій", - сказав експерт.
Але українська влада, продовжив екс-голова Держкомісії з регулювання ринку фінансових послуг, "фактично відмовляється від проведення реформ".
Водночас Суслов не виключив, що Україна зможе обходитися без кредитів МВФ доки на фінансових ринках купуватимуться цінні папери українського уряду.
"Але це - спорудження фінансової піраміди. Результат життя в борг завжди один і той самий, як засвідчила, наприклад, Греція: невідворотна боргова криза з усіма її невтішними наслідками", - переконаний Суслов.
Більше новин за темою «Економіка»:
