Автомобільна війна. Іномарки можуть ще більше подорожчати |
Про це розповів глава юридичного департаменту корпорації Денис Домбровський під час круглого столу, пише "Комерсант-Україна".
"Ми домоглися введення спецмита на імпортні автомобілі. Це тільки перший крок, він не може бути єдиним механізмом захисту виробників", - зазначив Домбровський.
Як повідомляється, українські виробники розраховують на запровадження додаткових мит проти імпортерів.
У 2013 році автовиробники домоглися захисту внутрішнього ринку. 13 квітня почали діяти спецмита на імпорт легкових автомобілів з робочим об’ємом двигуна 1-1,5 л і 1,5-2,2 л в розмірі 6,46-12,95%.
За оцінками ВААІД, це загрожує підвищенням вартості імпортних автомобілів для кінцевого споживача на 7,8% і 15,6% відповідно.
Нове розслідування може бути антидемпінговим або антісубсидійним, уточнив Домбровський, і буде направлено проти компаній, які постачають автомобілі на український ринок за цінами нижче відпускних або отримують дотації від урядів своїх країн.
"Приміром, відпускна ціна Geely CK в Китаї в перерахунку на гривні становить 65 тис. А в Україні вони продаються по 59 тис гривень", - зазначає Домбровський.
За його словами, на підготовку документів може піти до півроку.
До розслідування готові підключитися і інші автовиробники, пише видання.
Президент корпорації "Богдан" Олег Свинарчук говорить, що його компанія буде підтримувати будь-які подібні ініціативи.
"У звітах багатьох великих світових автовиробників зазначено одержання кредитів під 0%, що можна розцінювати як субсидії. Український автопром не має таких умов і, відповідно, не може розвиватися темпами імпортерів. Це ставить нас у нерівні умови", - вважає менеджер.
Імпортери вважають претензії виробників надуманими.
"Виробники суперечать самі собі", - вважає гендиректор ВААІД Олег Назаренко.
"Спочатку вони говорили, що імпортери багато заробляють, продаючи автомобілі в Україні дорожче, ніж на сусідніх ринках. Тепер - що імпортери демпінгують. І те й інше ще потрібно довести", - говорить Назаренко.
На його думку, введення чергових зборів може негативно позначитися на інвестиційному кліматі країни і бути сприйнято як порушення норм СОТ.
Національним виробникам буде непросто знайти підстави для застосування нових заходів торговельного захисту в рамках СОТ.