Актуально
4846 переглядів
 |
«БУР» втягуватиме Україну в Митний союз |
Цю тему вони внесли в порядок денний своєї зустрічі, що запланована на травень. Звідки взялася ця ініціатива, яку вже встигли охрестити «БУРом»?
Інформацію про обговорення президентами Білорусі та України ініціативи створення громадського руху Білорусі – України – Росії (БУР) подала прес-служба Олександра Лукашенка. Раніше публічно про цю ініціативу в Мінську не говорили. Однак якихось подробиць про цей рух адміністрація Лукашенка наразі не надає.
Про те, що така ініціатива дійсно була озвучена в лютому 2012 року, Радіо Свобода повідомив голова Білоруського слов’янського комітету Сергій Костян, який вважається одним із ініціаторів БУРу.
«Ця ініціатива надходила від Білоруського слов’янського комітету ще рік тому, коли ми проводили у нас в Мінську 12-ту Міжнародну слов’янську конференцію, – каже він. – Тоді представники слов’янського руху Білорусі, Росії та України висловилися за те, щоб починати цю роботу на державному рівні. Нам, східним слов’янам, щоб зберегти свою цивілізацію, треба перш за все об’єднатися».
Спочатку офіційні кола у Мінську, Москві та Києві цю ініціативу сприйняли холодно, зауважує Костян, але пізніше вони змінили своє ставлення, особливо після того, як президент Казахстану Назарбаєв у грудні минулого року виступив із пан-тюркськими гаслами. Мета нового громадського об’єднання Білорусі, України, Росії, на думку Сергія Костяна, дуже конкретна – інтеграція України в Митний союз, і не тільки:
«У цілому інтеграція у всі структури: і ОДКБ, і Митний союз, і Єдиний економічний простір, і Євразійський союз... Не все відразу, зрозуміло, усе буде робитися крок за кроком, тому що в Україні теж дуже потужний слов’янський рух», – наголосив Сергій Костян.
Слов’янська ідея вже неактуальна – експерт
У 90-х роках влада Білорусі активно пропагувала слов’янську ідею. За часів президентства в Росії Бориса Єльцина Олександр Лукашенко навіть оголошував Мінськ центром слов’янського світу. Але останнім часом влада Білорусі охолола до такої ідеї, а популярність її в суспільстві теж впала, зазначає мінський соціолог Олег Манаєв.
«У порівнянні з тим, яке це мало значення для частини білорусів 20 років тому, тепер воно знижується, – каже він. – Сьогодні спроби протиставлення слов’янства Заходу проходить значно менше, ніж 15-20 років тому».
Подібні ініціативи вигідні перш за все Росії, і те, що зараз Лукашенка висловлює свою цікавість до них, свідчить лише про повну залежність Мінська від російської політики, вважає мінський політолог Олексій Король. Він переконаний, що впливового об’єднання з БУРу все одно не вийде.
«Це можна розглядати як ще один механізм Росії на втягування і Білорусі і України під свою егіду, у новий союз. Думаю, що для України, для Януковича це найменше важливо. Він зацікавився цим, думаю, на усякий випадок, бо якихсь обов’язків це на нього не накладає, але може бути важелем маніпуляцій для гри з Росією», – зауважує політолог.
Тим часом голова Білоруського слов’янського комітету Сергій Костян має надію, що вже до вересня цього року такий громадський рух Білорусі, України та Росії з центральним органом у Мінську створять. Своїми союзниками в Україні він називає Слов’янський комітет, Прогресивну соціалістичну партію, Слов’янську партію, Компартію України.
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
