Яка справжня ціна позаблокового статусу України? |
Таку думку висловив Радіо Свобода експерт із військових питань Григорій Перепелиця. Кабмін затвердив державну програму реформування армії, передбачивши фінансування у 131 мільярд гривень протягом 5 років.
Як зазначив міністр оборони України Павло Лебедєв, передбачені на державну програму реформування армії гроші мають взяти у держбюджеті, а також завдяки реалізації міністерством надлишкового майна.
Григорій Перепелиця у коментарі Радіо Свобода відзначив, що виділення понад 130 мільярдів на реформування війська є позитивом. Але постає питання – на які саме реформи витратять цю солідну суму? Адже після обрання при президентові Вікторові Януковичу позаблокового статусу для України змінили і підходи до реформування армії, зауважує Григорій Перепелиця.
Одна річ, коли Збройні сили намагалися наблизити до стандартів НАТО, що відбувалося до 2010 року. Підсумком цього мало б стати запровадження демократичного контролю над армією та повний перехід її на професійні рейки. При цьому вона мусила б бути невеликою за кількістю, бо членство в НАТО надало б додатковий захист – можливість спиратися на колективну оборону альянсу. Опинившись поза цим блоком, Україна опинилася і поза колективною обороною.
Експерт: із позаблоковим статусом Україні можна розраховувати щодо війська лише на себе
Тепер можна розраховувати лише на себе. І без загального військового обов’язку та більш чисельного війська не обійтись. А це означає ще більші витрати. І тому навіть 130 мільярдів може забракнути, констатує фахівець.
«Тепер ми бачимо продовження реформування армії при наявності позаблокового статусу, зведення її до маленької армії, зменшення чисельності військовослужбовців Збройних сил до 120 тисяч. 120 тисяч військовослужбовців для України – цілком нормально. Але в тому випадку, коли Україна перебуває в системі колективної оборони», – сказав Григорій Перепелиця.
Україна відстала на ціле покоління від провідних держав світу щодо рівня озброєння Збройних Сил. Про це заявив Радіо Свобода інший військовий експерт Валентин Бадрак. Навіть якщо пріоритетні програми переозброєння втілять (йдеться, зокрема, про модернізацію літаків, у тому числі, Ан-70, про ракетний комплекс «Сапсан», про нові корвети), Україна все одно відставатиме. І винна у цьому не лише чинна влада. Проблеми накопичувалися всі роки незалежності держави.
«Якщо на початку української незалежності, коли країна була ядерною державою, мала величезні залишки радянської армії, займатися переоснащенням армії, її модернізацією було не зовсім зручно. Але жодна українська влада не докладала таких серйозних зусиль для динамічного розвитку армії», – вважає експерт.
Головна проблема Збройних сил за ці понад 20 років незалежності – брак фінансування. Наприклад, Україна має військовий бюджет ушестеро менший, ніж Польща. При тому, що у Польщі удвічі менше військо – сто тисяч вояків. Після ухвалення державної програми реформування української армії гроші мають з’явитися. Але чи будуть вони витрачені за призначенням? Такі сумніви висловлює Григорій Перепелиця.
У Міністерстві оборони ці сумніви розвіюють, запевняючи у цільовому витрачанні коштів. Військові констатують, що затверджена урядом держпрограма дозволить оптимізувати чисельність війська. При цьому скоротять особовий склад, не зашкодивши боєздатності. Водночас не збираються відмовлятися і від переходу на професійні рейки.