Актуально
4966 переглядів
 |
Чи вшанують пам’ять митрополита Шептицького на державному рівні? |
Ця дата припадає на 29 липня 2015 року. Однак ухвалення документа залежить від більшості депутатів, від того, чи підтримають комуністи і регіонали ініціативу.
Авторами зареєстрованого документа «Про відзначення 150-річчя від дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького» є представники «Батьківщини», народні депутати Володимир Яворівський і Василь Пазиняк.
Парламентарі від опозиції наголошують, що постать митрополита заслуговує на пошану на державному рівні. Бо у роки СРСР комуністична влада, заборонивши УГКЦ, творила міфи про Андрея Шептицького, паплюжачи його ім’я.
Відтак проектом постанови передбачено створення оргкомітету, який відповідатиме за проведення круглих столів, конференцій, друковану продукцію, присвячених пам’яті митрополита. А також мова йде і про відновлення садиби Шептицьких у Прилбичах, що на Львівщині. До слова, у цьому селі у крипті поховані батьки і рідні митрополита і місце поховання перебуває у занедбаному стані.
Парламентар від Львівщини Василь Пазиняк зауважив Радіо Свобода, що сподівається на здоровий глузд більшості депутатів, які підтримають документ.
«Важко спрогнозувати, бо ця більшість відмовилась перший раз підтримати і проект постанови про відзначення дня народження академіка Вернадського, Квітки Цісик, Василя Каразіна, чиє ім’я носить Харківський університет, не підтримали і 16 депутатів від цієї області у Партії Регіонів. Але потім, коли вже парламентарям пояснили, про яких людей йде мова, вони проголосували за ініціативу. І в цьому випадку потрібно розтлумачити, якою великою людиною був Шептицький і скільки він зробив для українського народу і держави», – каже депутат.
Комуністи не підтримають постанову
Однак фракція КПУ категорично не підтримає проект такої постанови. Про це заявив Радіо Свобода, комуніст Олександр Голуб. Бо, мовляв, ця постанова лише служитиме протистоянню у суспільстві.
– Ми знаємо, що митрополит підтримув Гітлера і німецькі війська, терористичну діяльність ОУН, УПА, тому ми не можемо голосувати за цю постанову», – зазначив комуніст.
– Але є інші листи, коли митрополит звертався до радянської влади, писав Сталіну…
– Я думаю, що на цей момент влада демонструвала певні стосунки з церквою і Шептицьким, зокрема, а ми оцінюємо діяльність сьогодні і не можемо за постанову голосувати.
– Чи не відчуває Компартія відповідальність за те, що саме комуністична система заборонила УГКЦ, відіслала духовенство і вірних у Сибір, звідки тисячі не повернулись? Відтак вшанування пам’яті митрополита на державному рівні могло б бути вибаченням перед вірними і пам’яттю митрополита?
– Якщо я не помиляюсь, то у 2003 році Петро Симоненко (лідер КПУ) вибачився перед греко-католиками за ті діяння, які чинила влада проти їхньої церкви. І оцінку цьому дано. Тому ця тема вичерпана.
Міфи про Шептицького донині живі…
Усі перелічені комуністом, колишнім львів’янином Олександром Голубом закиди щодо діяльності митрополита УГКУ Андрея Шептицького неодноразово спростували науковці. Вони зауважують, що митрополит вітав німецьку владу з огляду на те, які репресії чинили радянські окупанти у Західній Україні, де тисячі людей були закатовані у тюрмах або виселені. Невдовзі, переконавшись, що і німецька влада прийшла зі злом і нищить євреїв, митрополит написав звернення, назвавши гітлерівців диявольською владою.
Андрей Шептицький очолював і розвивав УГКЦ, відстоював інтереси українського народу у надскладний політичний і воєнний час. Духовна особа графського походження все своє майно віддала на розвиток Церкви, науки, освіти, мистецтва, підтримуючи не лише духовним словом, вірою, але конкретними справами тисячі знедолених людей.
Окремий спецвідділ КДБ працював у радянський час лише на те, щоб осквернити УГКЦ, особливо особу митрополита Андрея Шептицького.
Донині у мисленні багатьох українців існують стереотипи про митрополита, а тому важливо вшанувати цю видатну постать на державному рівні, щоб розвіяти не лише міфи, а подати всебічну інформацію про цю видатну особу не лише в Галичині, але й в усій Україні.
Тим часом представники Партї Регіонів ще не висловили своєї позиції щодо проекту постанови.
Більше новин за темою «Політика»:
