Актуально
4815 переглядів
 |
В Росії вступив у дію скандальний “антипіратський закон”: російські сайти страйкують |
На знак протесту понад півтори тисячі сайтів російськомовного сегменту інтернету вирішили в цей день провести страйк.
Інтернет-ресурси, що підтримують страйк, розмістять на своїх головних сторінках текст на чорному фоні: "Сайт заблокований за рішенням органів державної влади. Подібне повідомлення ви скоро зможете спостерігати замість своїх улюблених сайтів".
Програмний код для встановлення страйкової сторінки на сайти бажаючих приєднатися до акції розробило професійне співтовариство програмістів та IT-фахівців "Хабрахабр", яке в четвер збирається вести моніторинг перебігу акції і потім опублікувати дані про те, скільки людей дізналися таким чином про різке неприйняття рунетом нового закону .
Помітять страйк рядові користувачі інтернету чи ні, залежить від того, чи приєднаються до акції великі портали, вважає співголова "Асоціації користувачів інтернету" Станіслав Козловський.
"А ось що точно вони помітять, це як з 1 числа компанії-правовласники подадуть до суду на" Вконтакте ", на Яндекс і YouTube, і десь днів через п’ять-шість виявиться, що відео в рунеті немає, або якісь сайти заблоковані. Я розмовляв з багатьма правовласниками - у них вже готові всі ці папери, вони тільки чекають настання 1 серпня ", - пояснив Козловський в інтерв’ю Російській службі Бі-бі-сі.
Закон вводить механізм досудового блокування інтернет-сайтів, незаконно розміщують фільми, а також посилання на подібні ресурси.
Інформаційні посередники
У минулу неділю в декількох містах Росії пройшли мітинги під гаслом "За вільний інтернет": у Москві у ньому взяли участь кілька сотень людей, в Петербурзі - близько 150. Акції пройшли також в Казані, Томську і Бійську.
На державному сайті "Російська громадська ініціатива" відбувається збір підписів за скасування цього закону: на даний момент підписалися більше 56 тис. чоловік, проте для того, щоб ініціатива надійшла на розгляд уряду, необхідно зібрати 100 тис. підписів.
У тексті звернення до органів влади йдеться, що закон був прийнятий поспішно, без обговорення з інтернет-спільнотою і без урахування думки професіоналів галузі. У числі тих, хто виступив проти закону згадуються Яндекс, Google, Mail.ru Group, Афіша-Рамблер-СУП, RU-CENTER, Хостинг-Центр, OZON.RU і представники багатьох громадських організацій.
Юрист колегії адвокатів "Трунов, Айвар і партнери" Саркіс Дарбінян уточнює, що великі пошуковики - Яндекс і Google - можуть бути залучені в якості інформаційних посередників, хоча із закону і прибрали положення про те, що пошукові системи зобов’язані прибирати з результатів пошуку посилання на незаконні ресурси.
"Подивимося, як буде розвиватися практика. Якщо їх будуть залучати в якості відповідача в судах, їм доведеться займати якусь позицію і якось реагувати", - сказав Дарбінян в інтерв’ю bbcrussian.com.
Експерти прогнозують, що прийняття законопроекту в поточній редакції спричинить масовий відтік російських власників сайтів під іноземну юрисдикцію, фінансові втрати і широкомасштабні порушення прав законослухняних російських громадян і компаній.
"Але найжахливіше, що восени цей закон буде розширений, - попереджає Станіслав Козловський. - Додадуться тексти та музичні твори, а також, мабуть, посилання на них. Література, музика, фотографії. А література - це значить, будь-які тексти. Тобто будь-яка сторінка в інтернеті, будь-який коментар - це текст, і гіперпосилання на них стає, за цим законом, підставою для закриття сайту ".
"Це страшна річ для інтернету: ти ж не знаєш - сьогодні гіперпосилання може вести на одне, а завтра на інше, бо це інший сайт, ти не контролюєш, що там робиться, - продовжує експерт. - І потім, коли ставиш посилання, ти не можеш же дізнатися, ліцензійний, легальний там контент чи ні. Не можна ж сказати: "Я хочу поставити посилання - покажіть ліцензійний договір з автором цього твору". Все це безглуздо ".
Так звані "торрент-файли" - вельми популярний спосіб викачування різних (у тому числі і піратських) матеріалів з інтернету - також виявляються з 1 серпня поза законом.
Створення видимості
Ефективність нового закону вкрай сумнівна - у цьому сходяться і експерти інтернет-спільноти, і юристи, і представники кіноіндустрії, в інтересах якої приймався закон.
Закон ніяк не допоможе в боротьбі з піратством в інтернеті. Багато торрент-трекерів закупили цілий пул IP-адрес і доменних імен, і при блокуванні вони будуть швиденько переїжджати на інше ім’я. Є величезна кількість шляхів обходу закону, про які сьогодні пишеться в мережі: і VPN, і TOR, і проксі.
Навіть сервер Google-перекладача, як сьогодні з’ясувалося, є можливістю для обходу будь блокування ", - розказав Саркіс Дарбінян.
Не бачить практичного сенсу в законі та Євген Гінділіс, незалежний продюсер, засновник кінокомпанії TVINDIE.
"Це все носить характер швидше створення видимості, ніж реальних дій. На жаль, це потрібно було робити 10 років тому, якщо не 15. Зараз вже завдано такого непоправної шкоди індустрії, з одного боку, а з іншого, вона зараз настільки сидить на голці держдотацій, що в принципі ніякого ефекту оздоровчого я не бачу ", - вважає Євген Гінділіс.
На його думку, лобістам закону з кіноіндустрії вдалося переконати владу в необхідності закону тому, що держава стала витрачати на кіно досить серйозні гроші.
"І щоб ці гроші не спускалися в пісок, було прийнято це драконівське антипіратське законодавство", - заявив Гінділіс в інтерв’ю Бі-бі-сі.
"Механізм відшкодування не прописаний"
За законом, у разі виявлення "піратського" вмісту на який-небудь інтернет-сторінці, блокуванню буде підлягати тільки адреса цієї сторінки, а не весь сайт, до якого вона належить, якщо не йдеться про масштабні правопорушення.
У документі прописується механізм, який зобов’яже провайдерів хостингу і власників сайтів видаляти "піратський" контент впродовж двох діб після отримання заяви правовласника.
Якщо власники сайту не видалять контент, то хостинг-провайдер буде зобов’язаний видалити його сам або заблокувати доступ.
Вирішення питання про застосування забезпечувальних заходів і розгляд справ по суті буде перебувати у виключній компетенції Мосміськсуду, який прийматиме заяви цілодобово: поскаржитися на сайт-порушник можна буде в електронному вигляді.
На оскарження рішення суду буде відведено 10 діб. Закон передбачає грошові штрафи за невиконання судового рішення.
"Користувач або власник сайту, якому неправомірної блокуванням була заподіяна шкода, може вимагати відшкодування, - визнає адвокат Саркіс Дарбінян. - Однак механізму відшкодування ніякого не прописано".
"Як практикуючий юрист я знаю складність доведення упущеної вигоди і наскільки низько оцінюють суди моральну шкоду за порушення доступу до інформації. Наскільки зможуть користувачі захищати свої права - що пов’язано з наймом адвокатів та іншими судовими витратами, - покаже час", - резюмує експерт.
Більше новин за темою «Імперія «Совок»»:
