Хто гучніш кричить: “Тримай злодія!!?” |
"У мене в руках нотаріально завірена копія документа від 14 листопада 2005 року під час перебування прем'єра Єханурова (прем’єром) про створення ТОВ "Міжнародний консорціум по управлінню і розвитку газотранспортної системи України", - заявив Кисельов.
Він зазначив, що підприємство зареєстроване як юридична особа і платник податків.
"Засновниками є НАК "Нафтогаз-України" і "Газпром" Російської федерації", - підкреслив він.
Кисельов також відзначив, що створенню консорціуму передувала підготовча робота в березні 2005 року (при прем'єрстві Єханурова) і в серпні 2005 року (при прем'єрстві Тимошенко).
"Ми також маємо у своєму розпорядженні документи, з яких випливає, що секретаріатом Президента і посольством України в Російській федерації переговори ведуться і сьогодні. От пакет документів. Але оскільки документи мають гриф "таємно" оприлюднювати їх ми не маємо права і не будемо... поки що", - сказав він.
Кисельов підкреслив, що Партія регіонів, маючи документи, не збиралася порушувати цю тему, оскільки розуміє, що "мова йде не про приватизацію, а виключно про взаємовигідне спільне використання ГТС".
І, вірогідно, вболіваючи “за національний інтерес”, додав: "Оскільки ми розуміємо, що наша ГТС може стати купою металобрухту, якщо Росія побудує провід в обхід України".
Принагідно, пан Кисельов запропонував парламенту не гаючи часу створити спеціальну слідчу комісію... із перевірки законності списання боргів ЄЕСУ.
"Я активно підтримую розгляд законопроекту Кравченка і перевірити правомірність списання боргів ЄЕСУ в сумі 7,5 мільярдів, а також фінансово-господарську діяльність консорціуму, засновником якого є ЄЕСУ", - сказав Кисельов.
"На мою думку, якщо в матеріалах кримінальної справи зафіксована підробка документів, то закриття кримінальної справи викликає серйозні сумніви", - наголосив він.
Отакої! Як кажуть в Україні: на городі бузина, а в Києві - дядько. Бо із емоційного спічу регіонального нардепа залишилось не зрозумілим: до чого ТОВ "Міжнародний газотранспортний консорціум із управління ГТС України" до корпорації ЄЕСУ, в частині “списання її боргів”?
Нагадаємо, як ми повідомляли раніше, домовленність про утворення Міжнародного консорціуму було досягнуто на переговорах Кучма-Путін 9 червня 2002 року, про що об'явлено публічно переговорниками.
7 жовтня 2002 року прем'єр-міністром України Анатолієм Кінахом та прем'єр-міністром РФ підписано міждержавну Угоду “Про стратегічне співробітництво в газовій сфері”.
Стаття 3 Угоди передбачала “створити, на взаємовигідних умовах, міжнародний консорціум у формі господарського товариства”. До завдань консорціуму було віднесено: “транспортування газу та забезпечення надійності безпеки й стабільності функціонування газотранспортної системи України, збільшення обсягів транспортування природного газу через територію України; створення нових, конкурентоспроможних газотранспортних потужностей на території України; економічно обґрунтоване використання й експлуатацію газотранспортних потужностей та підземних сховищ; заохочення необхідних іноземних інвестицій для модернізації та розвитку газотранспортної системи України”. Стаття 4 визначила уповноваженими організаціями: із української сторони – НАК “Нафтогаз України”, із російської сторони – ВАТ “Газпром”. Стаття 5 передбачала, що засновники (Україна й Росія) створюють зазначений господарюючий суб’єкт на паритетних засадах, при тому, за умови консенсусного рішення – долучають до консорціуму третіх осіб, тобто іноземні суб’єкти. Стаття 7 визначила, що газотранспортний консорціум буде зареєстрований, як юридична особа й діяти на території України. Угода визначала, що всі суперечки між сторонами вирішуватимуться шляхом консультацій та переговорів. Угода, підписана терміном на 30 років із правом її подальшого продовження, у разі згоди сторін.
30 жовтня 2002 року НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром” підписали установчі документи “Міжнародного газотранспортного консорціуму” (МГТК), якому було надано організаційно-правової форми товариства з обмеженою відповідальністю зі статутним фондом $1 млн ($500 тис. - внесок Української сторони, $500 тис. - російської). Зазначену юридичну особу України офіційно зареєстровано у січні 2003 року.
28 жовтня 2004 року в присутності Президента України Леоніда Кучми та Президента Росії Володимира Путіна керівники ВАТ “Газпром” Олексій Міллер та НАК “Нафтогаз України” Юрій Бойко підписали Угоду про взаємодію на інвестиційній фазі діяльності ТОВ “Міжнародний газотранспортний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України”.
19 березня 2005 року відбувся візит Президента Росії Володимира Путіна в Київ. Це була дуга зустріч Ющенка й Путіна після президентських виборів в Україні. Саме тоді обговорювалися проблеми постачання й транзиту газу. За повідомленнями прес-служб глав держав, тоді було досягнено домовленості, що у взаєморозрахунках за транзит та закупки газу сторони переходять на грошову форму і європейські принципи ціноутворення ( а не кількісні показники, на чому постійно акцентують увагу непоінформованої уадиторії політикани із “Регіонів”, - ред. “Аратти”).
До речі, про якісну складову ціноутворення. Як ми повідомляли раніше, 29 червня 2004 року після переговорів Президентів Кучми й Путіна, на рівні урядів(прем'єр-міністр України Янукович) було підписано пакет договорів про стратегічне партнерство й співробітництво в газотранспортній сфері. Зокрема, було визначено порядок поставок та транзиту газу через територію України. У відповідності з підписаними документами, для закупівлі й транзиту туркменського газу в Україну, а також інвестування будівництва й модернізації нових потужностей. Цю кампанію назвали “РосУкрЕнерго”. Початком її діяльності визначено 1 січня 2005 року. “РосУкрЕнерго” діє на підставі таких документів: договору про закупівлі туркменського газу з НАК “Нафтогаз України”(2005-2006 рр.) та ТОВ “Газекспорт”(2005 р. і далі, із наростаючими обсягами…); договору з ВАТ “Газпром” про транспортування газу через території Узбекистану, Казахстану й Росії; договору на продаж відтранспортованого до кордонів України газу НАК “Нафтогаз України”. Відповідно до підписаних угод, обсяги поставок газу будуть зростати, від 44 млрд. кубометрів у 2005 р. до 60 млрд. – у період з 2007 р. до 2028 р. Отже, називати зазначену кампанію простим посередником є не коректно, тому що де-юре, із моменту підписання міжурядового пакету договорів, Україна фактично позбулася права на прямі закупівлі туркменського газу, не кажучи про його транспортування російськими газопроводами. Усі ці функції й перебрала на себе “РосУкраЕнерго”, як повноважний суб’єкт міжурядових домовленостей, довірена особа ВАТ “Газпром ”та НАК “Нафтогаз України”. При чому, окремо слід зазначити, що до функції цієї довіреної особи, віднесено не тільки помпування газу до Західної Європи, а так зване, “диверсифіковане” джерело постачання палива в Україну. Тобто, інакше кажучи, руками українських урядовців було закріплено монополію “Газпрому” на постачання газу в Україну.
Всі матеріали, використані редакцією порталу “Ататта-Україна” за даною темою - є публічними. Їх роміщено на офіційному сайті Президента Російської Федерації, ВАТ “Газпром”, ресурсах російських інформаційних агенцій.