Під керівництвом Табачника придумали нову реформу середньої освіти |
За словами одного з авторів документа, школи почнуть підключатися до реалізації концепції по мірі готовності з наступного навчального року (2014-2015 рр.), передає УНІАН з посиланням на "КоммерсантЪ-Украина".
Згідно з документом, при переході у 10-й клас учням належить вибрати профіль подальшого навчання. Для цього буде введено чотири спеціалізації: природознавство, математика, українська філологія та іноземні мови. Так передбачається готувати дітей до майбутньої професійної діяльності.
Незалежно від обраного профілю, всі школярі вивчатимуть шість базових предметів - українську мову та літературу, іноземну мову, історію України та всесвітню історію, математику, природознавство, фізичну культуру. На їх вивчення відводиться по три години на тиждень.
Зараз базових предметів налічується 15. Решта дисциплін будуть вивчатися поглиблено - по 5-10 годин на тиждень.
Наприклад, природознавчий профіль передбачає поглиблене вивчення астрономії, біології, географії, екології, фізики та хімії; математичний - алгебри і геометрії; української філології - української мови і літератури, а іноземної філології - іноземних мов.
Доповнити вивчення профільних предметів школярам запропонують ще й курсами - наприклад, з астрофізики або прикладної механіки. А такі предмети, як основи здоров’я, мистецтво чи фінансова грамотність запропонують вивчати факультативно.
Автори концепції радять педагогам готувати дітей до профільного навчання ще з 8-го класу - тестувати здібності учнів, працювати з батьками.
Експерти вважають, що не можна реалізувати концепцію без додаткового фінансування. "На які кошти стануть купувати обладнання для природно-математичних класів? Ситуація з його придбанням у школах і без того критична", - зазначив голова Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.
За його словами, скорочення базових предметів призведе до погіршення якості освіти. "В Україні вивчення базових предметів є безперервним з 1-го по 11-й клас. Якщо ми залишимо 6 предметів з 15 обов’язкових, то навчання деяких дисциплін перерветься - наприклад, школяр не зможе вивчити фізику чи історію. А як бути, якщо після школи дитина передумає і вирішить поміняти профіль? "
Розкритикувала концепцію і голова комітету Верховної ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич. На її думку, профільне навчання може бути ефективним, якщо воно буде тривати протягом трьох-чотирьох років, а не двох, як це запропоновано в документі.
"Концепція у такому вигляді шкідлива, її втілення погіршить якість освіти в старшій школі і може призвести до скорочення вчителів. У цьому випадку батьки будуть змушені самостійно оплачувати навчання дітей з профільних предметів", - заявила Гриневич.