Хто валить українську економіку? |
Втім, у вівторок парламент ухвалив у першому читанні зміни до законодавства, які мали б захистити інвесторів та наблизити українські закони до європейських. Регіонал Сергій Тігіпко, у свою чергу, запропонував із трибуни парламенту зменшити витрати на органи влади. Між тим, експерти вважають, що й економічний занепад, і проблеми навколо бюджету мають спільну причину: концентрацію капіталу в руках владної верхівки.
Упродовж року, станом на серпень, промислове виробництво в Україні зменшилося на 5,4%, повідомляє державне управління статистики. Подібні тенденції офіційна статистика засвідчила і щодо обсягу капітальних інвестицій: у першому півріччі цього року, в порівнянні з першим півріччям минулого, обсяг інвестицій в Україні скоротився на 15 мільярдів гривень.
Директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин пов’язує цю тенденцію з тим, що минулого року інвестиції стрімко зростали – через Євро-2012. Експерти констатують, що інвестиції знизилися передовсім у будівництві та сфері послуг, тоді як флагмани економіки – промисловість і сільське господарство – навіть трохи наростили їхній обсяг.
Бідні українці не виробляють багатства, тому економіка падає – Соскін
Зі свого боку, директор Інституту трансформації суспільства, економіст Олег Соскін наголошує, що українська економіка падає, а інвестори забирають свої кошти через хибну модель економічного розвитку, вигідну лише наближеним до влади.
«Економічне падіння викликане хибною монетарною і економічною політикою режиму Миколи Азарова та Віктора Януковича. Ця політика пригнічує підприємницьку діяльність, бо спрямована на концентрацію влади й капіталу. Тому маємо 1% мільйонерів і 80% – бідних людей. Середнього класу фактично не має, тоді як у Польщі він становить дві третини населення, а у Фінляндії – 85%, – наводить приклади економіст. – Саме через те, що бідні не виробляють багатства, в Україні скоротилися золотовалютні резерви і є проблеми з бюджетом. Маємо фінансову та економічну катастрофу, ознаки суверенного дефолту».
Пов’язує проблему бідності українців та неможливість уряду сформувати реальний бюджет на наступний рік і лідер фракції «Батьківщини» у Верховній Раді Арсеній Яценюк.
«Чому бюджет не ухвалили? Вони самі злякалися того, що написали. Уявіть, понад 70% українців живуть у бідності, а держава дозволяє собі фінансувати акваріуми та басейни прокуратури й МВС. Новий бюджет ухвалять несподівано, не виключено – 30-31 грудня. Нас цікавить, як Україна доживе до кінця року, бо на цей період бракує 20-45 мільярдів гривень. Курс гривні тримати на нинішньому рівні немає коштів», – зазначив Яценюк.
Представники влади вже самі пропонують «економити на собі»
Того ж дня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, який вносить зміни до українського законодавства з метою більшого захисту прав інвесторів. На думку авторів, зокрема, регіонала Юрія Воропаєва, цей закон запровадить європейські норми щодо захисту інвесторів.
Регіонал Сергій Тігіпко з трибуни парламенту запропонував ще один спосіб вирішення проблем бюджету та економіки в цілому. Він закликав «максимально скоротити всі витрати, в першу чергу – самої Верховної Ради, Кабінету міністрів, усіх міністерств, адміністрації президента». «Треба залишити тільки заробітну плату середнього і нижчого рівня державних службовців, залишивши в бюджеті 2014 року збільшення витратної частини на соціальні потреби», – підсумував Тігіпко.
Чи врятує від стагнації кукурудза?
Минулого року економічне зростання в Україні за офіційними даними, не перевищувало кількох десятих відсотка. Днями, на засіданні уряду, прем’єр Микола Азаров говорив, що на українську економіку, зокрема, на експортно-орієнтовані галузі, впливають проблеми на світовому ринку.
Втім, економічне падіння не торкнулося головної експортної галузі, аграрного сектору. Зокрема, оглядачі The Financial Times пишуть, що цьогорічний урожай кукурудзи дозволить Україні диверсифікувати економіку і таким чином дещо компенсувати втрати від зменшення рівня експорту сталі та мінералів. Україна є одним зі світових лідерів за експортом кукурудзи, однак експерти вважають, що за більш сприятливого інвестиційного клімату позиції держави в цьому секторі могли б бути ще кращими.