Актуально
5461 перегляд
 |
Комісар Ради Європи з прав людини вважає, що міліція не виконує свої функції |
Шість днів він перебував в Україні, щоб особисто розслідувати випадки зловживань владою, представниками держави під час протестів в Україні. Він наголошує на тому, що міліція повинна одноковою мірою охороняти як тих, хто виступає проти влади, так і тих, хто мітингує на її підтримку.
Крім того, щоб відновити порядок під час мітингу, зовсім не обов’язково стріляти прицільно по головах людей і вибивати їм очі, а щоб затримати людину – їй не потрібно трощити череп. Але в Україні комісар спостеріг зовсім інші методи дії правоохоронних органів, про що обіцяє написати в своєму звіті.
Делегування функцій міліції людям, які не проходять у ній службу й чиї функції не визначені законом, підриває довіру до держави як такої і цьому потрібно покласти край в Україні.
Про це заявив представник Ради Європи з питань прав людини Нілс Муйжнієкс, підбиваючи підсумки свого шестиденного візиту в Україні й коментуючи феномен так званих тітушок.
«Делегування функцій міліції людям, які не носять уніформи й чиї дії не регулюються законом, руйнує довіру громадськості до правоохоронних органів, робить неможливою підзвітність і це абсолютно контрпродуктивно з точки зору деескалації конфлікту», – переконаний представник Ради Європи.
Завданням його місії було дати оцінку діям держави під час протестів з точки зору прав людини. До складу його делегації входив, зокрема, судмедексперт, який мав дати оцінку тілесним ушкодженням, завданим учасникам протестів.
Представник Ради Європи зустрівся з міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком, міністром закордонних справ Леонідом Кожарою, заступником міністра юстиції та низкою інших посадовців у Києві та регіонах. Він також провів зустрічі з представниками громадськості.
На думку комісара, силовики, які вдалися до грубих порушень прав людини, не можуть підпадати під будь-яку амністію, оскільки їхні правопорушення кваліфікуються саме як тяжкі злочини, що в принципі не амністуються.
«Офіцери міліції представляють державу, і вони в разі ескалації насильства мають діяти відповідно до значно вищих стандартів, ніж будь-хто інший. Це можна порівняти з тим, як держава має протидіяти тероризму. Вона не може діяти тими методами, якими діють терористи. Так само в разі немирного протесту, поліція не має права на будь-яке насильство, щоб його приборкати. Якщо вона виправдовує свої незаконні дії насильницьким характером дій мітингувальників,то це непрофесійно, це порушення прав людини», – наголосив Нілс Муйжнієкс.
Струси мозку та гематоми – наслідок масових рикошетів чи прицільних пострілів і побиття?
За оцінкою комісара Ради Європи, факти свідчать про те, що від насильства з боку поліції в більшості випадків постраждали протестувальники та невинні, випадкові свідки подій. Нілс Муйжнієкс вказав на зловживання владою та порушення прав людини з боку української міліції: використання водометів при мінусовій температурі, утримання людей протягом годин на снігу чи у неопалюваних автозаках, використання правоохоронцями «коктейлів Молотова», а також делегування функцій міліції цивільним людям, так званим тітушкам, брак гарантій доступу затриманих до адвокатів, до медичної допомоги.
Раніше міністр закордонних справ України Леонід Кожара заявляв, що силовики не могли використовувати «коктейлі Молотова», тому що їх немає на озброєнні міліції, а фото- та відеодокази зворотного фіксують лише те, як ті відкидають вбік кинуті мітингувальниками запальні суміші.
Нілс Муйжнієкс також розповів, що Віталій Захарченко запевняв його в тому, що силовики не цілили еластичними кулями по головах людей, попри те, що у великої кількості потерпілих внаслідок сутичок зафіксовані саме травми голови. Друга причина таких струсів мозку та гематом на все обличчя, за словами представника Ради Європи, – це важкі удари по голові, що завдавалися людям при затриманні чи після того.
«Міністр внутрішніх справ запевняв, що міліція не цілила по головах і що вони потрапляли в голови через рикошети й на відстані 20–30 метрів не є прицільними. Я припускаю, що це можливо, однак усе одно, щоб затримати людину, їй не потрібно розкроювати череп», – наголосив він.
Він також повідомив, що Генпрокуратура надала йому останні дані щодо кримінальних справ проти учасників Майдану. Після 19 січня відкрито 123 кримінальніе провадження, 131 особа перебуває під домашнім арештом, 250 особам пред’явили повідомлення про підозру, загалом було затримано 236 людей. Водночас проти працівників міліції наразі відкрито сім справ, із них чотири – у Києві, дві – у Дніпропетровську й одна в Запоріжжі.
Нілс Муйжнієкс висловив також занепокоєння, що громадських активістів із Запоріжжя та Дніпропетровська, які з ним зустрічалися, після того викликали слідчі. Комісар Ради Європи пообіцяв відслідкувати причини таких викликів та перебіг їхніх справ.
За підсумками його візиту до України впродовж місяця буде складений звіт, який зможуть використовувати у своїй діяльності міжнародні інституції. Нілс Муйжнієкс також запевнив, що незабаром Україну відвідають нові делегації Ради Європи.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
