Влада добкіних і кернесів-геп проти меморіалу Голодомору
Самоврядування
10098 переглядів
Опубліковано - 7.03.2007 10:37 | Всі новини | Версія для друку
|
Під час Голодомору У Харкові було стільки померлих від голоду, що їх не встигали прибирати з вулиць. Фото із архівів НКВС |
Встановити пам’ятний знак та створити музей для вшанування пам"яті загиблих під час Голодомору 1932-33 років пропонує обласний комітет з організації акції до сімдесят п’ятої річниці трагедії. Натомість місцеве управління архітектури не вважає доцільним зводити монумент у місті.Дерев’яний хрест пам’яті жертв Голодомору вже п’ятнадцять років стоїть у харківському Молодіжному парку. Ініціатори встановлення пам’ятника трагедії 1932-33 років кажуть, що це тимчасовий знак.
З проханням надати земельну ділянку для розміщення великого меморіального комплексу вони звернулись до міського управління містобудування та архітектури. Звідти отримали лист, де зазначається: «Доцільніше встановити монумент на території Харківської області, що більше потерпала від цієї трагедії».
Правозахисник Євген Захаров: така відповідь є некоректною
Правозахисник каже, що саме Харків був столицею Голодомору, куди за шматком хліба йшли тисячі селян, але там на них чекала голодна смерть. До того ж, вимірювати, де кількість горя була більшою, безглуздо, пояснює Євген Захаров: «Взагалі, ця позиція – чого Голодомор торкався більше, області чи міста, – як на мене, виглядає дикунською».
Радник голови Харківської облдержадміністрації Іван Варченко не виключає, що у відмові надати земельну ділянку для меморіалу існує політичний мотив. Адже ініціативу встановлення пам’ятника жертвам Голодомору підтримує обласна державна адміністрація, з якою в міської влади триває так зване «довгострокове протистояння». Пояснює Іван Варченко: «Я не виключаю, що якраз політична істерика і бажання політичної війни затьмарило у керівників на той короткий момент, коли вони писали цю відповідь, розуміння загальної етики і моральних цінностей».
 |
|
!933 рук. На вулицях Харкова. Фото з архівів НКВС |
Головний міський архітектор Сергій Чечельницький відкидає звинувачення у тому, що його рішення політичне
Він продовжує наполягати, що Голодомор – трагедія українського села. Крім того, посадовець категорично проти розміщення меморіалу в Молодіжному парку, де раніше був цвинтар загиблих від голоду людей: «Якщо ми домовились робити Молодіжний парк, то давайте робити Молодіжний парк. Тут сталася така ситуація, що ми прибрали цвинтар, назвали це місце Молодіжним парком. І я прошу простити за цей каламбур – знову робимо цвинтар».
Вандалізм як ознака байдужості до минулого
Останнім часом у Харкові почастішали випадки вандалізму. Наприкінці грудня минулого року невідомі знесли пам’ятник Українській повстанській армії. Згодом відповідальність за ці дії взяла на себе Євразійська Спілка молоді. Однак міліція і досі не затримала організаторів акції. Правоохоронці кажуть, що для цього їм не вистачає доказів.
У січні пам’ятник УПА та Хрест жертвам Голодомору знов потерпіли від вандалів – таблички на них залили чорною фарбою. Не можна відкидати, що поява нового меморіалу викличе хвилю протестів, але це не привід не дозволяти його встановлення, впевнений Іван Варченко. «Цінність пам’ятника не в камені, який можуть прибрати, розбити чи залити фарбою. Цінність його в дусі і атмосфері. В розумінні того, що це частина нашої історії, це те, що повинно стати фундаментом для нашого майбутнього».
Слово – за прокуратурою
Конкурс проектів пам’ятника жертвам Голодомору ще не розпочинали – для початку хочуть визначитись з місцем його розташування. Наразі представники оргкомітету, які займаються створення меморіалу, звернулись до міської прокуратури. Вони просять визначити відповідність рішення посадовців мерії Закону про Голодомор.
Від “Аратти”: як на нас, то дії Харківської влади зрозумілі, бо вона тримається виключно на просовітській настальгії злюмпенізованого населення. Якщо те населення буде знати правду хоча б про злочини більшовицькоїї влади в їхньому місті, то ні соціал-демократичному Добкіну, а тим більше Кернесу, відомому у кримінальних колах за поганялом “Гепа”, у мерії просто не буде місця. Харків'яни тоді запропонують їм іншу споруду.
Та й не тільки їм. І вони, і їхні російські спонесори це добре усвідомлюють. А тому у Харкові триває війна влади проти пам'яті, проти мови, та й проти народу в цілому. У які прикраси більшовика не наряджай - все одно його сутність завжди проступить.
Актуально
Більше новин за темою «Самоврядування»:
