Актуально
8405 переглядів
 |
“Турботами” влади молоді українки потрапляють у сексуальне рабство. До братньої Москви |
Про бізнес з продажу людей ніхто б не дізнався, коли б не вона. Наталя була останньою жертвою, - але її продавати в рабство Вадим Бондаренко - обвинувачений у справі - й не збирався. На очних ставках говорив, що полюбив дівчину. Силою відвіз та зачинив в підвалі свого будинку.
Там він тримав дівчину півроку. Знущався, бив, примушував писати записки батькам: «хочете повернути дочку - платіть 2 тисячі доларів». Батьки забили на сполох.
Все це - інформація слідчих. Сама Наталка спілкуватися на камеру не хоче - вибачається і пояснює, що тепер, навіть в рідне село приїжджає тільки вночі.
Олександр Дунай, оперуповноважений УБОЗ: «Спочатку було порушено справу за статтею 189, частина третя, тобто здирство. Після чого детально дізналися у Наталі, з якою метою це робилося і повстановлювали потерпілих».
Вісім дівчат. Всі – із Харківської області. Співробітники УБОЗу і Служби безпеки України з'ясували: злочинний бізнес розпочався приблизно 7 років тому. Тоді, Вадим Бондаренко запропонував першій претендентці відправитися в російську столицю.
Алла: «Запропонував працювати офіціанткою, значить, в місті Москві – хороша зарплата, одяг, природно, вигляд. Ну, коротше, все, як годиться».
Дівчат Вадим або спокушав і запрошував в гості - запевняв, що є квартира в Москві, - або пропонував високу зарплату. Вибирав ретельно: в основному, до списку жертв потрапляли неповнолітні з бідних сімей.
У Москві 3 підєльники Вадима відбирали у дівчат документи, приставляли охорону - сутенерів - і відправляли на арендовані квартири. Вадиму за одну дівчину платили до 300 доларів.
Алла: «Приїхали до Москви. Природно, що не офіціанткою, а займатися проституцією. Куди? Виходу немає, тим більше - неповнолітня, документів немає, грошей теж немає. Куди рипатися – нікуди. Виходу не було ніякого».
Всіх дівчат сутенери через півроку-рік «роботи» відправляли додому. Одних – тому, що більше не подобалися клієнтам. Інших – тому, що рідні, не дочекавшись звісток, розпочинали пошуки. Наприклад, публікували фотографії в місцевій газеті у рубриці «Розшук».
Марина: «А я вранці сказала: «Або документи або я взагалі звідси нікуди не вийду!». Ну, мені віддали документи, все, зібралася і виїхала...»
Але втікати від сутенерів - без документів і грошей - деяким все-таки вдавалося, розповідають дівчата. Правда, одразу ж додають: після втечі не всі поверталися додому.
Більше новин за темою «Кримінал»:
