Актуально
4154 перегляди
 |
“Рускій мір” не здатен розділити Україну |
Про можливі варіанти виходу України з економічної кризи пише The Wall Street Jounal.
На думку американського видання, відтермінування імплементації торговельної угоди з Євросоюзом варто розглядати не лише як поступку російським амбіціям, але й втрату українською владою нагоди врятувати державу від економічних невдач, які супроводжують її протягом останніх двадцяти років. Разом з тим, у статті на прикладі сусідньої з Україною Польщі показують, які саме заходи є вкрай необхідними для підживлення економіки.
«Посилення захисту приватної власності і скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель буде важливим першим кроком до створення реальної ринкової економіки. Демонополізація великих галузей промисловості та скорочення штучно роздутого державного сектору також перетворить Україну на державу, де успіх бізнесу залежатиме не від того, кого ви знаєте, а від того, що робите», – пише The Wall Street Jounal.
«Однією з найбільш важливих реформ буде лібералізація торгівлі – галузі, яка страждає від корупції, нетарифних бар’єрів та адміністративних перешкод. За даними Всесвітнього банку, Україна посідає 148-е місце в світі за зручністю експорту чи імпорту, і її показники є набагато гіршими, ніж, наприклад, в Лівії, Сирії чи Ємені, незважаючи на роки допомоги ЄС у сфері митного управління та прикордонного контролю. Надзвичайно велику кількість печаток і підписів, які необхідно отримати в Україні, щоб займатися торгівлею, можна порівняти лише з Росією, яка займає 157-е місце у згаданому рейтингу», – йдеться у статті.
Водночас, видання зазначає, що навіть для розвинених країн лібералізація торгівлі є жорсткою реформою, а в Україні цьому процесу може перешкоджати легіон чиновників, які отримують вигоду з корупції. Окрім того, впровадження зони вільної торгівлі, яка звільняє від багатьох бюрократичних процедур, також є одним з методів боротьби з адміністративною корупцією.
«Країна, де «переможців» не визначають наказом «згори», дозволяє фірмам витрачати менше спілкуватися з владою і більше часу витрачати власне на ведення бізнесу. Менше контролю на кордоні зменшує шанси посадовців зібрати «додаткові кошти», окрім плати за дозвіл або ліцензію», – переконує The Wall Street Jounal.
Видання зазначає, незважаючи на заяви ЄС про те, що відтермінування дії торговельних домовленостей дасть українській промисловості більше часу, щоб пристосуватися, шанси України на інтеграцію в світову економіку згасають, можливо, і назавжди. Саме тому український уряд повинен наполягати на якнайшвидшій імплементації торговельної угоди.
«Україна повинна наважитися і знищити залишки командно-контрольної системи, яка так довго її калічила. Україна може втратити частину своєї території через великого сусіда на Сході, але якщо решту держави не реформувати, він наважиться вимагати більшого», – резюмували у статті.
У війні з Україною Росія використовує її найбільшу слабкість – енергетичну залежність. Про це пише західне видання The Christian Science Monitor.
У статті зазначають, що припинення поставок російського газу з червня стало суттєвим важелем впливу Кремля на український уряд, і потужність цього впливу з наближенням зими зростає.
“Щорічно Україна отримує від 55% до 65% природного газу від російського Газпрому. Це паливо використовують для виробництва електроенергії, промислового використання, і опалення в зимовий період. Це є проблемою і для решти Європи, адже через Україну проходить близько 15% поставок газу до ЄС, а для низки країн Східної Європи, зокрема Болгарії, Чехії та Словаччини ці поставки мають ще більше відсоткове значення», – наголошує The Christian Science Monitor.
На думку видання, за таких умов ЄС та США повинні допомогти Україні позбутися залежності від російських носіїв, або хоча б суттєво її знизити.
«Перш за все, будь-яка стратегія повинна базуватися на тому, що Україна і Газпром (і, як наслідок, уряд Росії) повинні досягти певного компромісу. Адже наразі Україна не може замінити необхідну їй взимку кількість російського газу поставками з інших джерел: для цього країна не має інфраструктурного потенціалу, щоб поставляти паливо з ЄС та терміналів для імпорту скрапленого природного газу (СПГ)», – йдеться у статті.
Однак, як зазначає The Christian Science Monitor, навіть за таких умов Україна має потенціал для розвитку енергонезалежності. Зокрема, йдеться про підвищення енергоефективності – модернізацію системи трубопроводів, заміну застарілих котлів на сучасні, більш ефективні моделі, і вдосконалення систем обліку та вимірювання.
«Крім того, Україна може збільшити внутрішнє виробництво природного газу. Добування сланцевого газу спричинило революцію в американській енергетичній безпеці, це може спрацювати і в Україні», – пише видання, додавши, що провідну роль в цьому процесі можуть зіграти американські компанії, які готові інвестувати в цю галузь.
«Збільшення видобутку газу і скорочення попиту на нього може допомогти притупити енергетичну зброю Росії проти України. Важливо, щоб Україна мала не лише сильні закони і хороше нормативно-правове середовища, але й відкриті та прозорі служби, вільні від корупції, яка процвітала при старій владі і має всі шанси вкоренитися при новій», – резюмує The Christian Science Monitor.
Про ксенофобію і антизахідні настрої, які поширюються в Росії пише американське видання The Washington Post.
Зокрема в статті йдеться про перешкоджання Кремлем розширенню НАТО на Схід через протиставлення Росії як представника азійського світу західній цивілізації.
«Постачаючи нелетальну допомогу Україні, Білий дім досі відмовляється надіслати потужну військову техніку, щоб підсилити українську армію в боротьбі з бойовиками на Сході, які воюють за приєднання Росії. Безперечно, Москву тішить військова стриманість Вашингтона щодо України, однак вона відчуває вплив важких санкцій, впроваджених Сполученими Штатами та Європейським союзом», – йдеться в статті.
Разом з тим, The Washington Post зазначає, що найбільше Росію лякає саме вступ України до НАТО.
"Росія вже обурювалась приєднанням до Альянсу колишніх радянських сателітів в Східній Європі та деяких країн Балтії, які були власне радянськими республіками. Кремль наполягає на домовленостях, нібито досягнутих після розпаду Радянського Союзу, щодо непоширення НАТО на Схід. І Росія робить все можливе, щоб перешкодити рухові Україні в напрямку Альянсу", – зазначає видання.
«Путін висловив рішучість не відволікатися від свого курсу в Україні, незалежно від дій Заходу. Він готовий використовувати пропаганду, щоб заручитися підтримкою своїх громадян – спровокувати гнів проти США і Європи, щоб відволікти населення від наслідків економічних санкцій. Крім того, ключові радники Путіна просувають ідею щодо захисту і, можливо, абсорбції регіонів з переважно російськомовним населенням, які є не лише на сході України, але й в інших колишніх республіках СРСР – Латвії, Литві та Естонії», – наголошує The Washington Post.
Разом з тим у статті наводять за приклад цитату радника Путіна із зовнішньої політики Сєргєя Караганова, який заявив, що Захід є «безцільною зграйкою, стурбованою економічними негараздами і позбавленою моральних переконань. Колись Америка та її союзники тримали майбутнє в своїх руках, однак на початку азійської ери воно вислизнуло крізь їхні пальці. Вершиною їхніх досягнень була глобалізація – і вони руйнують її економічними санкціями, незв’язно описуючи їх як інструменти самооборони".
На думку видання, ця цитата якнайкраще характеризує позицію Путіна та російського народу загалом.
«Це прихована ксенофобія і фундаментальна недовіра до Заходу в країні, яка розвалюється, і де Путін стає все більш популярним завдяки оппозиції до Вашингтона і його європейських союзників», – резюмує The Washington Post.
Крім того, The Washington Post пише про походження ідеї так званого «русского міра», яку останнім часом намагається популяризувати Путін.
Зокрема в одній зі статей видання згадують про праці дослідника міжнародних конфліктів, професора Гарвардського університету Семюеля Хантінгтона, який стверджував що світ поділений на "цивілізації", які протистоять одна одній. Відповідно до теорії Хантінгтона, мусульманський, західний, соціалістичний, а тепер ще й "русскій" світи завжди протистоятимуть один одному, що призводитиме до воєн.
Зокрема вчений передбачав, що Україна може стати наступним полем бою цивілізацій Заходу і Росії.
"Хантінгтон заявляв про можливість того, що Україна розколеться вздовж лінії тектонічного розлому на два утворення, при чому східне приєднається до Росії. Він цитував російського генерала, який в 1992 році сказав: "Україна, чи вірніше Східна Україна, повернеться через 5, 10 чи 15 років. Західна Україна може йти до біса", – зазначили в статті.
За словами Хантінгтона, орієнтована на Захід Україна могла б досягти успіху, отримавши допомогу від Європи і США. Зокрема, це стало б реальністю, якби Вашингтон і Кремль повернулися до відносин часів Холодної війни.
Разом із тим The Washington Post зазначає, що ідеї Хатінгтона можна поставити під сумнів, адже війна Росії проти України – це не війна цивілізацій, оскільки російській агресії зі зброєю в руках протистоять люди, які "розмовляють російською мовою люблять російську культуру, але є прибічниками ідеї української незалежності та свободи нації".
"Таким чином, парадигма "війни цивілізацій" ховає за так званим культурним протистоянням низку реальних причин агресії, зокрема імперські амбіції, реваншизм, боротьба за ресурси, владу чи вплив", – пише видання.
На думку The Washington Post, конфлікт в Україні демонструє безглуздість ідей створення особливих культурологічних цивілізацій, зокрема і "русского міра", адже цьому міфу не під силу розділити Україну на дві країни, як це пророкував Хантінгтон.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
