Парламент ухвалив закон про засади державної антикорупційної політики |
За дане рішення проголосували 284 народні депутати з 298 зареєстрованих у сесійній залі.
Як повідомив на засіданні парламенту голова Комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак, до законопроекту не надійшло жодної поправки від народних депутатів України, тому даний урядовий законопроект пропонується ухвалити в тому ж варіанті, як він був ухвалений у першому читанні.
Крім того, вносяться зміни до Закону “Про засади запобігання і протидії корупції”, згідно з якими, зокрема координацію реалізації затвердженої Верховною Радою антикорупційної стратегії здійснює спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики.
Раніше визначалося, що координацію реалізації визначеної президентом України антикорупційної стратегії здійснює спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики, який утворюється президентом України. Кабмін у тримісячний строк з дня набрання чинності цим законом має розробити механізм виконання завдань (програму) щодо реалізації засад Антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки; привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим документом.
Антикорупційна стратегія спрямована на досягнення таких результатів: 1) створення в Україні системи прийняття рішень щодо антикорупційної політики на основі аналізу достовірних даних про корупцію, моніторингу виконання цих рішень та їхнього впливу на стан справ з корупцією незалежним спеціально уповноваженим органом з питань антикорупційної політики у партнерстві із громадянським суспільством, а також формування суспільної підтримки у подоланні корупції; 2) створення прозорих засад фінансування проведення виборів, діяльності політичних партій, усунення корупціогенних ризиків у діяльності виборних органів, посилення громадського контролю за їхньою діяльністю; 3) створення системи доброчесної та професійної публічної служби відповідно до міжнародних стандартів і кращого світового досвіду; 4) запровадження ефективних антикорупційних програм у центральних органах виконавчої влади, а також на державних підприємствах, забезпечення для суспільства прозорості їхньої діяльності; 5) продовження реформування законодавства про державні закупівлі з метою усунення ризиків корупції та впровадження прозорої системи проведення державних закупівель; 6) реформування судової влади в Україні та усунення ризиків корупції у судочинстві та діяльності органів кримінальної юстиції; 7) усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування сприятливого для відмови від корупційної практики бізнес-клімату та нетолерантного ставлення бізнесу до корупції; 8) реалізація права осіб на доступ до інформації, забезпечення відкритості суспільно необхідної інформації, яка може використовуватися для виявлення і припинення корупційної практики, дієвий державний контроль за реалізацією відповідного законодавства; 9) створення системи інструментів, які дадуть змогу ефективно виявляти та розслідувати корупційні злочини, конфісковувати майно, яке було предметом злочинної діяльності або набуте внаслідок такої діяльності, притягувати до відповідальності осіб, причетних до вчинення корупційних злочинів; 10) формування в суспільстві ідеї нетерпимості до проявів корупції.
Передбачається, що успішна реалізація Антикорупційної стратегії дасть змогу знизити рівень корупції в Україні, підвищити рівень довіри населення до влади, підвищити рівень іноземних інвестицій в економіку держави, а також створити основу для подальшої антикорупційної реформи.
Для реалізації Антикорупційної стратегії передбачається розробити й ухвалити закони, зокрема щодо засад організації та діяльності спеціально уповноваженого органу, відповідального за здійснення комплексу заходів з формування та реалізації антикорупційної політики; утворення спеціально уповноваженого органу з питань виявлення та розслідування корупційних злочинів; виконання рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO) у частині посилення прозорості фінансування політичних партій та виборчих кампаній; створення правових засад лобіювання; посилення громадського контролю за ухваленням рішень виборними посадовими особами, зокрема через механізм попереднього громадського обговорення суспільно важливих рішень; проведення перевірок публічних службовців на доброчесність; внесення змін до Конституції та законів України, спрямованих на реформування судоустрою і статусу суддів на основі європейських стандартів; внесення змін до Конституції та законів України, спрямованих на реформування прокуратури на основі європейських стандартів; внесення змін до Кримінального кодексу України в частині усунення можливості для осіб, які вчинили корупційні злочини, бути звільненими від відповідальності та покарання, зокрема з передачею на поруки, у зв’язку з дійовим каяттям, випробуванням; приведення статті 3682 у відповідність із статтею 20 Конвенції ООН проти корупції та запровадження цивільно-правових механізмів позбавлення незаконно набутого майна.
Оцінка ефективності Антикорупційної стратегії здійснюватиметься на основі результатів щорічних досліджень стану корупції в Україні шляхом проведення широких статистичних спостережень та аналізу практики застосування антикорупційного законодавства; визначення рівня імплементації міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політики.
За результатами проведення досліджень стану корупції індикаторами успішної реалізації Антикорупційної стратегії може бути: збільшення частки населення, яка негативно ставиться до корупційних проявів; зменшення частки населення, яке мало власний досвід корупційної поведінки; зростання кількості громадян, готових повідомляти про факти корупційних проявів, а також громадян, які заявили про факти корупції, що мали стосовно них місце, компетентним органам.
Визначення рівня імплементації міжнародних стандартів здійснюватиметься за такими індикаторами: виконання рекомендацій для України, наданих GRECO, а також рекомендацій, наданих в рамках моніторингу Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічної співпраці та розвитку, імплементація Плану дій з лібералізації візового режиму з Євросоюзом у частині запобігання і протидії корупції та плану дій у рамках Ініціативи “Партнерство “Відкритий уряд”; покращення значення Індексу сприйняття корупції, опублікованого міжнародною неурядовою організацією Transparency International; досягнення високого рівня відповідності стандартам міжнародних ініціатив (ініціативи з прозорості видобувних галузей, ініціативи прозорості будівельного сектора, індексу відкритості бюджету тощо).
Оцінка стану виконання Антикорупційної стратегії проводиться на підставі щорічного звіту. Звіт включається до національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, проект якої подається спеціально уповноваженим органом з питань антикорупційної політики Верховній Раді, Президенту України та Кабінету міністрів до 1 травня року, наступного за звітним. Кабмін з метою здійснення заходів, передбачених Антикорупційною стратегією, затверджує державну програму, яка підлягає щорічному перегляду з урахуванням результатів реалізації визначених заходів, висновків та рекомендацій парламентських слухань щодо національного звіту про стан справ з корупцією.