Актуально
4135 переглядів
 |
Київ повільно розслідує злочини на Майдані |
Про це йдеться у доповіді, яку презентували в Києві.
Дорадча група заявляє, що органам, які ведуть розслідування, бракує незалежності.
Ресурси, які для розслідування виділила Генеральна прокуратура, названі "повністю невідповідними".
Автори звіту звертають увагу, що на ефективність розслідування негативно вплинув брак співпраці з боку МВС і СБУ. Прикладом цього називають повільне розслідування причетності бійців "Беркуту" до злочинів.
У звіті також згадано про рішення Печерського суду, які, на думку членів Дорадчої групи, не відповідають Європейській конвенції з прав людини. Група рекомендує утриматися від практики амністії чи відсутності покарань для правоохоронців за вбивства і жорстоке поводження.
"Група вважає, що за час розслідування насильницьких випадків під час демонстрацій на Майдані не було досягнуто значного прогресу", - сказано у звіті.
"Серйозні недоліки в розслідуванні", на думку Групи, підірвали здатність влади встановити обставини злочинів під час Майдану та виявити винних.
Український уряд поки що не прокоментував звіт
Дорадчої групи.
МВС чинило перешкоди?
Міжнародна дорадча група визнає, що однією з перешкод у розслідуванні став той факт, що воно почалося не відразу. Адже до 22 лютого не було жодних справжніх спроб розпочати слідчі дії.
"Однак ці труднощі не можуть бути виправданням для будь-яких провалів, і причинно-наслідковий зв’язок між ними зовсім не є обов’язковим", - сказано в прес-релізі Групи.
Автори звіту наголошують, що відповідальність за розслідування лежить на нинішньому урядові.
Далі Дорадча група звертає увагу, що в деяких випадках ті, стосовно кого велося розслідування, належали до тих самих органів, які це розслідування вели.
"Група також вважає, що призначення після Майдану певних чиновників на вищі посади в міністерстві внутрішніх справ стало однією з причин, чому розслідуванню забракло видимої незалежності. Це підірвало громадську впевненість у готовності МВС розслідувати злочини, вчинені під час Майдану", - сказано в документі.
Група також дійшла висновку, що Генпрокуратура виділила для розслідування "невідповідну" кількість співробітників.
А те, що протягом року після Майдану ГПУ змінила трьох керівників, теж нашкодило справі, вважають автори звіту.
Експерти також вважають неефективною і не налагодженою співпрацю між ГПУ, прокуратурою Києва і МВС, зазначаючи що співпраця між Генеральною прокуратурою і міністерством внутрішніх справ мала стати "критично важливою".
"Група дійшла висновку, що є обґрунтовані підстави вважати, що МВС відмовлялася від співпраці з ГПУ, а в деяких випадках чинило перешкоди. І хоча ГПУ скаржилася на МВС, Група вважає, що ГПУ вжила не всіх необхідних кроків, аби забезпечити ефективну співпрацю з МВС під час розслідування", - сказано в прес-релізі.
Ілюстрацією браку такої співпраці експерти називають справу "беркутівців".
"У Групи також є серйозні занепокоєння з приводу того, що коли мандат генерального прокурора належав панові Яремі, інші співробітники "Беркута" так і не отримали повідомлення про підозру", - сказано в документі.
Таке саме небажання співпрацювати з ГПУ Група закидає і Службі безпеки.
Наглядовий орган
Дорадча група також критикує українську владу за брак комунікації з суспільством, яка б мала забезпечити громадський контроль над розслідуванням.
Міжнародну дорадчу групу створив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд.
Орган мав наглядати за тим, щоб розслідування злочинів під час Майдану відповідало Європейській конвенції з прав людини і прецедентному праву Європейського суду з прав людини.
До групи ввійшло троє членів: сер Ніколас Брац - голова Групи, колишній президент ЄСПЛ; Володимир Буткевич - колишній суддя ЄСПЛ; Олег Анпілогов - колишній заступник голови Харківської ОДА.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
