Актуально
5106 переглядів
 |
Парламент дозволив уряду вводити мораторій на виплату боргів |
За відповідний законопроект, підготовлений урядом, проголосували 256 народних депутатів за необхідних 226.
Представляючи проект закону, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пояснив, що йдеться про зобов’язання лише відносно приватних кредиторів. «Не йдеться про державні банки, які виплачують зобов’язання. Крім того, ця операція не має жодного впливу ні на українські банки, ні на валютно-обмінний курс, а навпаки, матиме позитивний вплив, бо після цієї операції борги України будуть менші, а, отже, довіра кредиторів й інвесторів буде більшою, тому що економіка буде здоровішою», - сказав Яценюк.
При цьому він звернувся до кредиторів з пропозицією дослухатися до пропозиції уряду й реструктуризувати борги України на умовах, які запропонував уряд. «У найближчі 4 роки нам треба зменшити навантаження на країну на суму загалом 15 млрд дол.», - сказав Яценюк.
Він також додав, що своїм правом уряд може скористатися чи не скористатися –залежно від розвитку переговорного процесу з кредиторами.
Як повідомлялося раніше, Кабінет міністрів розробив проект закону про надання уряду права вводити мораторій на виплату зовнішніх боргів. У перелік боргів, на виплату яких може бути накладено мораторій, не входять борги перед МВФ, ЄБРР й іншими інституційними кредиторами. Правом на мораторій Кабмін може скористатися лише стосовно боргів, закріплених рішенням уряду в переліку частини державного і квазідержавного боргу, що підлягає реструктуризації, за винятком паперів держбанків – «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» і паперів Держадміністрації залізничного транспорту («Укрзалізниці»).
Україна почала переговори щодо реструктуризації частини держборгу загальним обсягом 23 млрд дол. 13 березня – одразу ж після схвалення програми кредитування економіки країни на 17,5 млрд дол. з боку Міжнародного валютного фонду. Переговори про реструктуризацію боргів є частиною програми роботи України з Фондом.
Кабінет міністрів України за пропозицією Міністерства фінансів 4 квітня затвердив перелік боргових зобов’язань для проведення реструктуризації. Співвідношення державного боргу до ВВП не повинно перевищити позначку в 71% до 2020 року, а боргове фінансування бюджету - не більше 10% ВВП. Реструктуризація торкнеться зовнішніх боргів, що виникли до 28 лютого 2014 року, і включатиме частину зовнішнього боргу України, гарантовані державою зовнішні борги і квазісуверенні борги - єврооблігації державних банків, «Укрзалізниці», міста Києва.
Україна не виставляла будь-яких чітких пропозицій до кредиторів, обмежившись запевненням, що всі кредитори будуть в рівних умовах. Водночас, на думку ряду експертів, однією з можливих пропозицій стане списання частини боргу у розмірі 30-35%. І це умова поки що є неприйнятною для кредиторів. Зокрема, Комітет основних утримувачів євробондів України на чолі з американським інвестиційним фондом Franklin Templeton вже заявив, що розраховує на «швидке рішення» переговорів, але не готовий до списання боргу.
Український Мінфін 12 травня висловив стурбованість підходом Комітету кредиторів до переговорів і звернув увагу на відсутність готовності кредиторів брати участь у переговорах.
Також 12 травня до України прибула технічна місія МВФ. Підсумком роботи нинішньої місії Фонду, поряд з безпосередньо оціночною місією, яка, як очікується, прибуде до України 29 травня, має стати доповідь про економічний стан України та виконання країною Меморандуму про співпрацю в частині фінансової стабілізації та проведення переговорів про реструктуризацію частини боргу.
Доповідь буде представлено на засіданні Ради директорів МВФ, який у свою чергу прийме рішення щодо виділення нашій країні другого кредитного траншу в обсягу 1,7 млрд дол. Перший транш Україна одержала одразу після схвалення програми - в березні. Його розмір становив 5 млрд дол.
Більше новин за темою «Влада»:
