Олігархи Росії обходять західні санкції шляхом продажу активів членам своїх сімей |
Про це пише видання The Times.
Наприклад, Боріс Ротенберг, який разом зі своїм братом Аркадієм є власником СМП Банку, після попадання під санкції США, продав 50% акцій свого фінського бізнесу компанії Arena Events Oy, яка належить його синові Роману. Представник Боріса Ротенберга назвав це "зміною поколінь".
The Times зазначає, що дані фінансові операції є абсолютно законними, але можуть свідчити про слабкість політики антиросійських санкцій.
Також видання наводить кілька схожих прикладів.
1. Геннадій Тимченко продав 17% акцій "Сибура", найбільшого нафтохімічного холдингу РФ, Кіріллу Шамалову за 500 млн дол. Батько Шамалова Ніколай, також як і Тимченко, потрапив під санкції ЄС, а Кірілл Шамалов – ні.
2. Тимченко продав 30% акцій групи компаній "Русское море", ціна яких становить близько 40 млн дол, своєму зятеві Глєбу Франку.
3. Аркадій Ротенберг продав своєму синові Ігорю Ротенбергу "Газпром буріння" і свою частку в "ТПС Нерухомість" і "Мостотресте". Продаж з "Газпромом буріння" оцінюється в 330 млн дол. У червні поточного року Ігорь продав свою частку "Мостотерста" за 198 млн дол, і сказав, що деяка сума з цих коштів буде спрямована на "Газпром буріння".
4. Геннадій Тимченко продав 0,5% акцій Arena Events Oy Роману Ротенбергу. The Times пише, що двоюрідний брат президента Росії Владіміра Путіна Ігорь Путін - працював менеджером в компанії-філії "Стройтрансгаз", яка належить Геннадію Тимченку, в якій був укладений контракт з компаніями Аркадія Ротенберга. Міхаіл Путін, племінник президента РФ, був головою медичного управління "Газпрому", а на даний момент - заступник голови правління ВАТ "Согаз", страхової компанії, яка пов’язана з "Газпромом". А Міхаіл Шеломов, син Любві Шеломовой, ще один племінник російського президента, володіє акціями банку "Росія", який, у свою чергу, володіє акціями "Согаза".
За словами аналітиків, "у випадку падіння режиму Путіна діти олігархів втечуть за кордон". Однак на даний момент "у всесвіті Путіна немає бізнесу, важливіше за сімейний".
Чинні санкції Заходу проти Росії зачіпають доступ на європейський фінансовий ринок для деяких банків РФ, торгівлю зброєю і товарів подвійного призначення, а також експорт деяких технологій, пов’язаних з енергетикою. У відповідь на санкції Заходу Росія в минулому році ввела свої обмежувальні заходи: заборону на поставки значної частини харчової продукції з західних країн, а також створила відповідний список нев’їзних громадян США та ЄС.
Нові погрози посилити ці обмеження прозвучали з Москви після того, як 22 червня Рада ЄС продовжила санкції відносно Росії до 31 січня 2016 року. До цього ЄС продовжив на рік санкції проти анексованого Росією Криму. Міністр економічного розвитку РФ Алєксєй Улюкаєв до засідання Ради ЄС, 19 червня, заявляв, що якщо Євросоюз продовжить санкції проти Росії, Москва продовжить дію продуктового ембарго.
У середині червня видання Financial Times повідомило, що західний бізнес пристосувався до роботи в умовах дії санкцій проти Росії. Наприклад, представники двох західних компаній розповіли, що тепер вони продають в Росії свої товари через країни, які не ввели санкції. Наприклад, продаж здійснюється через Туреччину і Бразилію.
У липні видання The Times писало, що Сполучені Штати готові закрити доступ Росії до західних кредитів, якщо президент РФ Владімір Путін не виконає вимоги Мінського угоди про мир в Україні. У відповідь на російську агресію в Україні США збирають найбільш повний пакет доказів про те, як Путін і його оточення "сколотили" капітал у Санкт-Петербурзі на початку 1990-х років.