Аратта - На головну

3 квітня 2025, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю.Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю.Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали .... Уїнстон Черчілль....
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Наслідки корупції. Україна друга після Китаю з виробництва та експорту контрафактної продукції

Економіка 11174 перегляди

Опубліковано - 13.07.2016 13:05 | Всі новини | Версія для друку

Наслідки корупції. Україна друга після Китаю з виробництва та експорту контрафактної продукції
Наслідки корупції. Україна друга після Китаю з виробництва та експорту контрафактної продукції
Загальний обсяг торгівлі контрафактною та піратською продукцією в світі в даний час становить близько 338 млрд євро (2,5% глобальної торгівлі).

Україна займає друге місце в світі з виробництва та експорту контрафактної продукції у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

Про це повідомила прес-служба державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) із посиланням на дані Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), представлені під час семінару Міжнародного союзу електрозв’язку в Женеві (Швейцарія).

«Україна посідає друге місце після Китаю в списку 37 країн світу, які роблять найбільший внесок у виробництво 8,76% контрафактної продукції», - наводяться в прес-релізі слова заступника директора департаменту радіослужби УДЦР Дмитра Проценка, який брав участь у семінарі.

Згідно з повідомленням, загальний обсяг торгівлі контрафактною та піратською продукцією в світі наразі становить близько 338 млрд євро (2,5% глобальної торгівлі). У Європі обсяг імпорту контрафактних товарів становить 85 млрд євро (5% загального імпорту в ЄС). У Китаї виробляється 86% всієї контрафактної продукції.

При цьому, за даними прес-служби УДЦР, особливу проблему становить виробництво й експорт контрафактних телефонів, який становить 15-20% глобальної торгівлі. З метою боротьби зі зростаючими обсягами експорту та імпорту неліцензованих мобільних пристроїв УДЦР пропонує відновити процедуру обліку мобільних пристроїв (реєстрація кодів IMEI).

За даними держпідприємства, подібна практика реалізується в понад 20 країнах світу. В УДЦР зазначають, що представники бізнесу підтримують ідею відновлення процедури обов’язкової реєстрації кодів IMEI, оскільки зростання обсягу торгівлі контрафактною та піратською продукцією призводить до того, що українські споживачі купують неякісний і несертифікований товар. У зв’язку з цим компанії несуть значні фінансові та іміджеві втрати. Крім того, процедура обліку мобільних пристроїв принесла б також значну користь державному бюджету.

Як повідомлялося раніше, згідно з даними дослідження міжнародної компанії GfK, частка контрабанди на українському ринку пласкопанельних телевізорів становить 9-10%, холодильників і пральних машин - 10-15%, пилососів - 16-18%, телефонів, смартфонів і ноутбуків - 15-20%, планшетів - 20%, фотокамер - 20-25%.

5 липня 2016 року генеральний директор компанії "Sony Україна" Тацуо Такахаші повідомив, що контрабанда телевізорів великих діагоналей Sony становить близько 60%, смартфонів Sony - 45%.

10 травня Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) направила офіційного листа на ім’я прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням удосконалити українське законодавство у сфері захисту вітчизняного ринку від нелегального імпорту ІТ-товарів. Для боротьби зі зростанням обсягів контрафактної продукції представники ІТ-бізнесу пропонують владі посилити контроль на митниці, а також ввести вимогу вказувати назву перевезеної торговельної марки в декларації, щоб митниця повідомляла виробника про кожен конкретний випадок поставок відповідної продукції. Також вони запропонували перевіряти й контролювати існуючі норми та обмеження на ввезення і вдосконалювати їх.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Економіка»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Почуття єдності нації неможливе без поваги до себе…”
Гарріет Бічер-Стоу

 
Реклама на порталі
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.