У Кремлі кажуть, що «дорожня карта» до зустрічі голів МЗС у «нормандському форматі» ще не готова |
«Зустріч міністрів закордонних справ прямо обумовлена наявністю до того моменту «дорожньої карти», яку можна буде затвердити. Поки що такого консенсусу немає, робота триває», – сказав Лавров на зустрічі зі своїм білоруським колегою в Мінську.
Напередодні прес-служба Адміністрації президента України повідомила, що Петро Порошенко з канцлером Німеччини Анґелою Меркель обговорили виконання Мінських угод і домовилися про проведення наприкінці листопада зустрічі міністрів закордонних справ країн «нормандської четвірки».
У Німеччині заявили, що робота для створення так званої «дорожньої карти» виконання мінських домовленостей про врегулювання на частині українського Донбасу відбувається з великими труднощами й доволі повільно.
Через те, що мінські домовленості практично не визначають послідовності виконання їхніх пунктів, керівники держав «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції і Росії – домовилися на зустрічі в Берліні, яка завершилася в ніч із 19 на 20 жовтня, що голови МЗС цих країн мають підготувати «дорожню карту», яка узгодила б цю послідовність виконання пунктів усіх трьох головних мінських угод: Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року.
При цьому, за словами Києва, головною метою має бути домогтися від Росії виконання її зобов’язань за всіма цими мінськими угодами, включно з графіком і відповідальністю за виконання. Київ також наполягає на тому, що політичні питання неможливо виконувати до виконання питань безпеки.
Москва ж заявляє, що вимагає від України швидкого поступу до політичних аспектів мінських угод – таких, як місцевих виборів на цій території і «амністії» бойовиків, – іще до вирішення безпекових і гуманітарних питань – таких, як виведення з окупованих територій російських військ і озброєння, роззброєння незаконних збройних формувань, звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб чи передачі непідконтрольної нині Києву ділянки українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
Крім того, непростим питанням є можливість створити озброєну місію ОБСЄ для гарантування безпеки у ході кампанії передбачених Мінськими угодами місцевих виборів за українським законодавством на окупованій частині Донбасу, а також для контролю за нині непідконтрольною ділянкою українсько-російського кордону і створення там зони безпеки по обидва його боки, як того вимагає Мінський протокол від 5 вересня 2014 року. Досі ОБСЄ ніколи не здійснювала озброєних місій.