Генерал-лейтенант Бен Годжес |
"Як би не скаржились європейські держави через непрозорість чи корумпованість в Україні, факт полягає в тому, що ніхто не вважає, що для Росії нормально використовувати силу для зміни суверенного кордону європейської країни", - сказав Годжес на брифінгу в Гельсінській комісії, присвяченому Європейській безпеці в 2018.
Годжес відзначив мужність та високу боєготовність українських військових, однак його вразила нерозвиненість координації в оборонному секторі України.
Генерал так описав свій візит до Харківського танкового заводу:
"Я захоплююся історією і чув про Харківський танковий завод. Харків був дуже важливим містом в часи Другої світової війни. Т-34, можливо, найбільш знаменитий танк Другої світової там був розроблений і вироблявся", - зазначив Годжес.
"Я помітив на іншому боці території заводу цілий ряд блискучих нових танків. Я запитав: "Що це? - "Це на експорт" - "Експорт? Ви просите Джавеліни, а самі експортуєте танки?", - здивувався Годжес.
Годжес пов’язав недостатню координацію в оборонній сфері України з нестачею прозорості в цій галузі. "Вони мають технічну спроможність виробляти справді дуже гарні речі, але через те, яким чином побудована їх оборонна промисловість і недостатню прозорість, вони не купують, чи не можуть собі дозволити.
Я не експерт, але вони могли б виробляти більше, але ми повертаємось до того, якою є структура їх економіки і як працює парламентський нагляд".
Годжес відзначив видатну службу генерала Муженка і підкреслив важливість просування по службі молодших більш орієнтованих на Захід офіцерів.
"Ці речі є настільки ж важливими як і надання Джавелінів", - наголосив Годжес.
Від "Аратти": з глибокою повагою до генерала Годжеса, маємо зауважити, що українська "оборонка", починаючи з 92-го року, не без участі Заходу і за активного сприяння Кремля, пройшла програму конверсії. Тобто, практично повністю, спільними зусиллями дружніх держав, були зупинені і практично ліквідовані НДІ і виробничі потужності військово-промислового комплексу, як спадщини СРСР. Тобто, те, що викликало питання у генерала - справжнє диво, бо попри політичний і економічнй тиск було збережено і КБ, і технологічні потужності.
Але наразі, в умовах війни, перейти до масового виробництва воєнної техніки і озброєнь в Україні просто не реально. Через банальний брак технологічного обладнання. Бо під час активної конверсії технологічне устаткування подвійного призначення, яке теоретично могло виробляти зброю, було знищене.
Саме цими обставинами і продиктоване те, що теоретично ми можемо створювати високотехнологічну сучасну зброю. Але в невеликій кількості. Меншій за реальні потреби бойових дій.
Саме тому експорт - чи не єдине джерело фінансування проектно-конструкторських робіт і технологічного переоснащення оборонних підприємств.