У День єдності навіть серед націоналістів її не спостерігалося |
Деякі з цих маршів були узгоджені з владою, інші ні.
Зокрема, у столиці Москві узгоджених маршів на околицях міста відбулося два; в кожному взяло участь лише близько сотні осіб. Один марш провели російські націоналістичні угруповання, що опозиційні до Кремля і, зокрема, не підтримують його політики щодо України, інший – російські монархісти, що виступали «проти ліберастів, кремлян і бендерівців».
Марші в кількох інших містах Росії, зокрема в Санкт-Петербурзі чи Єкатеринбурзі, зібрали ще менше учасників.
Свято Дня народної єдності було запроваджене в Росії 2005 року, щоб підтримати ідеї російського патріотизму і контролю Кремля над великою й різноманітною країною. Але цей день стали використовувати крайні націоналістичні російські сили, що виступають проти Кремля. У Москві останніми роками їм забороняють марші в центрі міста. За словами оглядачів, щороку кількість учасників таких заходів меншає.
Свято запровадили на заміну дневі роковин «Великої жовтневої соціалістичної революції» 7 листопада, що був державним святом в СРСР, а потім і в Росії; з 1996-го його перейменували на «День злагоди і примирення». Нове свято, що мало зберегти традиційний неробочий день на початку листопада, прив’язали до дати в 1612 році, коли «народне ополчення під проводом Кузьми Мініна і Дмитра Пожарського … звільнило Москву від польських інтервентів». При цьому, запроваджуючи нове свято, російські законодавці не впоралися з перерахунком чинного на час тих подій юліанського календаря в сучасний григоріанський: 22 жовтня, коли стався той штурм, відповідає сучасному 1 листопада – різниця між календарями в 17-му столітті становила 10 днів, а не 13, як нині.