Актуально
13963 перегляди
 |
«СНІД - це не смертельне захворювання. Це бізнес на смерті ...» |
У передмові до другої книги П. Дюсберга "Вигаданий вірус СНІДу" лауреат Нобелівської премії, присудженої за відкриття хімічної реакції, яка стала потім використовуватися без відома і згоди автора в діагностиці Віл-інфекції (т.н. полімеразна ланцюгова реакція - PCR) професор К. Мулліс (США), пише: "Я був переконаний в існуванні вірусного походження СНІДу, але Пітер Дюсберг стверджує, що це помилка. Тепер я теж бачу, що гіпотеза ВІЛ/СНІДу - не просто наукова недоробка: це пекельна помилка. Я кажу це як попередження".
У цій книзі П. Дюсберг, зокрема, стверджує: "Боротьба зі СНІДом закінчилася поразкою. Починаючи з 1981 року, більше 500 000 американців і понад 150 000 європейців поставили діагноз „ВІЛ/СНІД”. Платники податків США заплатили більше ніж 45 мільярдів доларів, проте, за цей час не було відкрито ніякої вакцини, ніякого засобу лікування і не розроблено ніякої ефективної профілактики.
Жоден пацієнт зі СНІДом не був вилікуваний. "Професор Дюсберг вважає, що СНІД суперечить всім законам інфекційної хвороби. Наприклад, обстежені дружини 15000 „ВІЛ-позитивних” американців, чомусь не заразилися вірусом, продовжуючи жити статевим життям з своїми чоловіками.
Інфекційні хвороби (наприклад, грип, туберкульоз та ін.) розповсюджуються серед всього населення, незалежно від статі і віку людей. Тим часом понад 90% „ВІЛ-інфікованих” складають чоловіки - наркомани і гомосексуалісти у віці 20 - 40 років.
Згідно не спростованим до теперішнього часу висновкам доктора Коха - ученого, який в ХІХ столітті виділив туберкульозну паличку, - щоб визнати який-небудь мікроорганізм (мікроб, вірус та ін.) збудником конкретного захворювання, він повинен бути обов'язково виділений з організму, і після інфікування ним іншого організму в ньому повинне розвинутися таке саме захворювання.
Опоненти доктрини СНІДу стверджують, що у людей, яким поставлений діагноз "ВІЛ-інфекція", цей вірус при лабораторній діагностиці ніколи не виділяється. П. Дюсберг прийшов до висновку, що той вірус, який вважається "вбивцею імунної системи", не приводить до СНІДу і є безпечним для людини (так званий вірус-супутник).
Смерть від СНІДу через багато років - щось з області ненаукової фантастики: цей вірус має властивість так стрімко розмножуватися, що вже за два тижні з'являється в кожній клітці організму, проте без яких-небудь згубних для нього наслідків.
Як вважають опоненти теорії вірусного походження СНІДу, ігнорувалося і зберігалося в таємниці від суспільства те, що ніколи не існувало і, досі немає жодного достовірного тесту на ВІЛ. При 30 хворобах він є позитивним, що вже дає підстави поставити хворому діагноз "Віл-інфекція".
Проте це не має ніякого відношення до вірусу імунодефіциту, оскільки тест ніколи не виявляє вірус, а засвідчує тільки наявність антитіл в зразках крові - захисних елементів організму на якого-небудь збудника.
Тобто, позитивна реакція, що трактувалась як Віл-інфекція, може бути і у хворих, чиї імунні системи були раніше активізовані і виробляли антитіла при найрізноманітніших захворюваннях - туберкульозі, пневмонії, ревматизмі, розсіяному склерозі, стані після щеплень, перенесеного грипу і т.д. Це стосується і людей, яким часто переливали кров, - один з найсильніших антигенів, на який виробляються антитіла.
Учений вважає, що "насправді СНІД є новою епідемією старих хвороб". СНІД вважається фінальною стадією Віл-інфекції і невиліковним за визначенням. Такий діагноз служить одночасно вироком - стати ізгоєм суспільства і готуватися до власних похоронів.
Ще в 1988 році професор Люк Монтаньє ( L. Montagnier, Інститут Пастера, Франція) зробив наступну заяву: "Психологічні чинники є надзвичайно важливими для підтримки імунної системи. Якщо ви ігноруєте психологічну підтримку, повідомляючи хворого, що він приречений на смерть, то ці слова вже є вироком. Неправда, що ВІЛ на 100% є смертельним!"
Одним з найбільш послідовних критиків гіпотези СНІДу є угорський вчений доктор Антал Макк (Antal Makk). Виступаючи на одній з конференцій із СНІДу, він підкреслив, що "постійне акцентування невиліковності СНІДу служить виключно тільки цілям бізнесу і отриманню грошей на дослідження та під іншими приводами. На ці гроші, зокрема, розробляються і отримуються токсичні препарати, які не укріплюють, а руйнують імунну систему, прирікаючи людину на смерть від побічних дій".
У світовій клінічній практиці для терапії СНІДу широко застосовують високотоксичні препарати AZT, що виробляються компанією Wellcome. Як підкреслюють А. Макк та інші супротивники доктрини СНІДу, ці препарати вбивають всі клітки організму без розбору. Пітер Дюсберг стверджував, що зафіксовано вже більше 50 тисяч летальних результатів, викликаних цими високотоксичними ліками. Виробництво аналогічних препаратів освоєне і в Росії.
Професор Дюсберг в книзі "Вигаданий вірус СНІДу" підкреслює, що "значно більше, ніж від гіпотетичного ВІЧа, людина ризикує від наслідків внутрішньовенного введення наркотиків, вживання різних стимуляторів сексуальної і розумової діяльності, а також високотоксичних ліків проти ВІЛ, що вживаються в цілях профілактики чоловіками-гомосексуалістами".
Як вважають опоненти доктрини, саме з цих причин, а не від "смертельного" вірусу СНІДу, вмирають наркомани і гомосексуалісти. Страх перед СНІДом не зупинив ні бурхливого зростання венеричних та інших захворювань, ні епідемії наркоманії.
Але не може не хвилювати при цьому доля і тих, кому поставлений цей убивчий діагноз, після якого як і раніше калічаться долі, розпадаються сім'ї, люди закінчують життя самогубством, як це було, наприклад, минулого року в Іркутську, де 5 чоловік звели рахунки з життям, дізнавшись, що вони хворі на СНІД.
За даними преси, лікування одного російського хворого обходиться приблизно в 100 доларів на місяць (у Москві ця сума - близько 1000 доларів). Витрати на лікування 26,6 тисячі чоловік, які зареєстровані у 1999 році як ВІЛ-інфіковані, повинні складати якнайменш більше 31 мільйона доларів на рік. В той же час в Англії, наприклад, під впливом критичних виступів з проблеми СНІДу, фінансування на дослідження в цій області скоротили на третину.
Автор книги про СНІД доктор Джон Лоріцен (США) стверджує наступне: "Багато учених знають правду про СНІД. Але існує величезна матеріальна зацікавленість, укладаються мільярдні операції, процвітає бізнес, пов'язаний зі СНІДом. Тому вчені мовчать, отримуючи для себе вигоду і сприяючи цьому бізнесу".
Професорові П. Дюсбергу неодноразово погрожували вбивством. Був убитий головний медичний статистик, який готував матеріал про те, що люди, яківживають препарат AZT вмирають швидше за тих, хто його не вживає. Ці ліки принесли компанії Wellcome мільярдні прибутки. Як стверджує доктор Антал Макк, "СНІД - це не смертельне захворювання. Це бізнес на смерті ..."
Матеріали, які лягли в основу даної статті, автору цих рядків надала лікар Ірина Михайлівна Сазонова (у її перекладах з англійськї та угорської, а також власні спостереження і висновки). Більше 25 років вона пропрацювала в значних лікувальних установах Москви.
Добре розбираючись в імунології, вірусології, И.М. Сазонова з самого початку стала сумніватися в гіпотезі СНІДу, з роками накопичила великий матеріал з цієї проблеми, переклала книгу П. Дюсберга "Вигаданий вірус СНІДу". Докладну наукову інформацію, яка спростовує теорію "чуми ХХ століття", надав їй доктор Антал Макк.
Більше новин за темою «Охорона здоров`я»:
