Актуально
9525 переглядів
 |
Більшість українців проти надання російській мові статусу державної |
Переважна більшість українців не підтримує ідею надання російській мові статусу державної. Про це йдеться в результатах загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, які були оприлюднені у вівторок, 21 січня.
Зокрема, 68,5 відсотка громадян вважають, що російська мова має вільно використовуватися у приватному житті, але українська мова повинна при цьому залишатися єдиною державною. 11,5 відсотка українців вважають, що російська мова має стати державною разом з українською. При цьому 15 відсотків опитаних дотримуються думки, що російська мова має отримати статус офіційної в окремих регіонах України. Ще п’ять відсотків респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Водночас 81,1 відсотка опитаних згодні з твердженням, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України, 15,2 відсотка - із цим не згодні, а 3,7 відсотка - не змогли визначитися з відповіддю.
Держслужбовці та ЗМІ
Щодо спілкування з представниками влади, 56,2 відсотка опитаних безумовно вважають, що держслужбовці та керівники країни мають у робочий час спілкуватися державною мовою. 24,3 відсотка скоріше згодні з цим, 9,9 відсотка - скоріше не згодні, 4,9 відсотка - точно не згодні, а інші не змогли відповісти.
Окрім того, 52,7 відсотка респондентів безумовно згодні з тим, що ЗМІ повинні бути наповнені продукцією українською мовою не менше ніж на половину. Точно не згодні з цим лише п’ять відсотків опитаних.
Дослідження проводили 13-18 грудня 2019 року в усіх регіонах України, окрім анексованого Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей.
Нагадаємо, закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов’язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. Окремо в документі наголошується, що дія закону не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів.
Більше новин за темою «Громадська думка»:
