Аратта - На головну

20 грудня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


56% українців вважають СРСР відповідальним за початок Другої світової війни разом із Німеччиною

Громадська думка 7906 переглядів

Опубліковано - 5.05.2020 15:05 | Всі новини | Версія для друку

Репетиція параду на честь 9 травня в Росії, квітень 2019 року
Репетиція параду на честь 9 травня в Росії, квітень 2019 року
Більше половини опитаних вважають, що Радянський Союз разом із Німеччиною несе відповідальність за початок Другої світової війни.

Про це свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи», оприлюднене 5 травня.

Опитування стосувалося ставлення українців до Дня перемоги в Другій світовій війні. Фонд уточнює, що опитування охопило 2 000 респондентів і здійснювалося по всій території України (крім окупованих регіонів), а статистична похибка не перевищує 2,2%. Дослідження фінансувало посольство Нідерландів.

За висновками соціологів, з тезою, що СРСР, як і Німеччина, несе відповідальність за початок війни, погодилися 56% респондентів.​

«Не погоджуються із цим 24% і ще 20% не визначилися. Щодо цього твердження немає кардинальних відмінностей між усіма віковими групами до 70 років, лише серед найстаршої категорії дещо менше погоджуються із ним, але тут більше невизначених. Регіональні відмінності становлять щонайбільше 19% (на Заході з цим твердженням погоджуються 63%, а на Сході – 44%», – йдеться у результатах опитування.

Водночас близько 52% учасників поділяють радянську інтерпретацію дати 9 травня, вважаючи його днем перемоги у «Великій вітчизняній війні». Так у СРСР та в частині пострадянського простору називають період Другої світової війни після нападу Німеччини на Радянський союз попри попередні мирні домовленості. 32% українців вважають 9 травня днем перемоги всієї антигітлерівської коаліції та внеску в неї України.

«Для 6% цей день є просто додатковим вихідним. Серед молоді дещо більше байдужих, а серед людей, старших за 70 років, істотно більше виражена підтримка радянської інтерпретації. До того ж, ця інтерпретація більш поширена на Сході та Півдні, але різниця порівняно з Заходом та Центром у межах 10–15%», – зазначають автори.​​

Серед інших висновків дослідження:

- 61% респондентів не підтримують участь українських політиків у заходах з нагоди Дня перемоги в Москві
- 51% українців не знають про акцію «Безсмертний полк», яку в Росії проводять на честь 9 травня
- 44% опитаних підтримують визнання бійців Української повстанської армії борцями за незалежність України, 22% висловилися проти; 16% відповіли, що їм байдуже, 7% не змогли визначитися
- 39% підтримують відзначення і Дня пам’яті та примирення 8 травня, і Дня перемоги 9 травня; 32% опитаних висловилися за відзначення лише 9 травня,
14% – лише за День пам’яті, при цьому «дещо більше підтримують святкування лише 9 травня люди, старші за 60 років»

Також соціологи з’ясували, що близько третини українців підтримують заборону георгіївської стрічки, яка підпадає під закон про заборону комуністичної та нацистської символіки. Водночас ще близько третини проти такої заборони, 25% байдужі до цього питання. Найбільше прихильників заборони на Заході (44% за, 23,2% – проти), у центральній Україні думки розділилися приблизно порівну, а на Сході 40% висловлюються проти заборони символіки, 20% – за.

День пам’яті та примирення почали відзначати в Україні з 2015 року на виконання указу президента. День перемоги у Другій світовій війні відзначається 9 травня.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Громадська думка»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Марно пояснювати дурням і начальникам: перші слухають і нічого не розуміють, другі все розуміють і тому не слухають”
Михайло Мамчич

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.