На фото - самохідка бундесверу “Panzerhaubitze 2000” на навчаннях в Литві в 2018 році. |
Про це йдеться у новій доповіді про стратегію НАТО на найближчі десять років.
"За економічними і соціальними мірками Росія - держава у занепаді, але вона показала, що здатна на територіальну агресію, і, швидше за все, залишиться головною загрозою для НАТО в найближче десятиліття", - йдеться в оприлюдненій у вівторок доповіді групи експертів з різних країн НАТО під головуванням колишнього міністра оборони Німеччини Томаса де Мезьєра і колишнього заступника держсекретаря США Весса Мітчелла.
Автори пропонують зміцнювати можливості НАТО з протидії загрозам з боку Росії, розширювати співпрацю з охочими вступити в альянс Україною і Грузією, а також бути готовими до посилення санкцій проти Москви.
Доповідь склали для керівництва НАТО в рамках обговорення стратегії на наступне десятиліття, до 2030 року.
"Я продовжу консультації [про стратегію альянсу і зміст доповіді] з громадянським суспільством, парламентарями, молодими лідерами, приватним сектором і, звичайно, з союзниками по НАТО. Потім я підготую свої рекомендації лідерам країн НАТО до їхньої зустрічі в наступному році", - сказав Столтенберг у вівторок на пресконференції за підсумками першого дня зустрічі міністрів закордонних справ альянсу.
Автори доповіді нагадують, що в останній "Стратегічній концепції НАТО", опублікованій в 2010 році, ставили за мету стратегічне партнерство з Росією, а Китай не згадували взагалі.
Відтоді все змінилося, пишуть експерти: по-перше, Росія відкинула запрошення Заходу до партнерства, по-друге, Китай став провідною державою і починає загрожувати інтересам країн НАТО.
У цій новій 67-сторінковій доповіді Росія згадується 101 раз, Китай - 104, Україна - 12.
Росію автори все ж ставлять на перше місце - бо, як вони пояснюють, вона - поруч і становить безпосередню загрозу членам альянсу.
У доповіді перераховані претензії НАТО до Росії.
Зокрема, те, що вона "незаконно і неправомірно анексувала Крим і вторглася й окупувала частину східної України", продовжує окуповувати частину міжнародно визнаної території Грузії і заважати зближенню Грузії й України з НАТО, нарощує сили в Балтійському морі, в Чорномор’ї та в Арктиці і взагалі "домагається гегемонії над своїми володіннями радянського періоду".
Крім того, автори нагадують про вихід Росії з договорів про контроль над озброєннями і про застосування бойових отруйних речовин на території країн НАТО (мається на увазі отруєння Сергія і Юлії Скрипалів у Британії, але їхніх імен не називають).
Експерти рекомендують НАТО продовжувати та розвивати так звану "двотрекову" політику щодо Росії, тобто жорстко протистояти загрозам з її боку, але і заохочувати спроби розрядити напругу, якщо Москва їх зробить.
Динамічне посилення санкцій
"Альянс має обговорити динамічну схему (поведінки), в якій він буде робити кроки, що підвищують ціну агресивної поведінки Росії (наприклад, координоване посилення санкцій замість простого їх продовження, залежно від поведінки Росії, викриття таємних дій Росії в Україні тощо) і в той же час підтримувати примирливі політичні жести, спрямовані на контроль над озброєнням та заходи зі зниження ризиків ", - йдеться в доповіді.
Автори нагадують і про "гібридні" загрози з боку Росії, в тому числі в інформаційній сфері і кіберпросторі, і пропонують НАТО набагато частіше і регулярніше проводити наради політиків, військових, експертів і громадських діячів на цю тему.
Експерти, які працювали над доповіддю, особливо підкреслюють, що в новій міжнародній атмосфері геополітичного протистояння альянсу НАТО вкрай важливо зберігати і зміцнювати внутрішню єдність.
"НАТО критично потребує політичної єдності у першочергових питаннях просто через масштаб загроз, особливо - перед одночасним геополітичним й ідеологічним викликом з боку Росії і Китаю", - йдеться в доповіді.
Згуртованість
Як на практиці домогтися цієї єдності, експерти не кажуть, а лише закликають країни альянсу бути вірними демократичним принципам і союзницьким зобов’язанням, виконувати свої обіцянки з військових асигнувань, а також утримуватися від застосування вето з егоїстичних мотивів.
У доповіді немає конкретних прикладів, але агентство Ройтерз нагадує, що Угорщина свого часу блокувала плани розширення співпраці НАТО з Україною, а Туреччина - з Ізраїлем.
Загрозою єдності НАТО в останні роки багато хто в альянсі вважав дії і заяви президента США Дональда Трампа і президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, але напряму ці країни і лідери в доповіді не зазначені.
Закликавши до єдності, автори доповіді одночасно пропонують зробити так, щоб члени альянсу могли за необхідності діяти, навіть якщо єдності досягти не вдалося.
"НАТО має створити більш структурований механізм утворення коаліцій всередині чинних структур альянсу. Мета цього - уможливити для країн Альянсу операції під вивіскою альянсу, навіть якщо не всі союзники бажають брати участь у цих операціях", - пропонують автори доповіді.
За задумом генсека НАТО, ця доповідь має стати однією з основ стратегії альянсу на найближчі десять років.