Бойня на республіканському стадіоні. Командир Дніпропетровського “Беркуту” - янгол у плоті, а у всьому винні кияни |
Командир дніпропетровського Беркута Андрій Ткаченко в інтерв’ю видав свою версію подій.
- Спочатку ми стояли на огляді вболівальників на вході до стадіону біля кас Палацу спорту, - розповідає Андрій Ткаченко. - У звичайних вболівальників вилучили 12 файерів і чотири димові шашки. Але київських фанів завели без огляду суцільною великою юрбою.
На початку матчу наш батальйон перевели в нижню частину 11-го сектора. Хочу звернути увагу, що каски ми надягли на руки - тобто войовничого настрою не було. У чаші стадіону знаходилися п’ять-шість представників вболівальників, що роздали фанатам стрічечки. І коли під час вітання команд велику частину цих стрічок уболівальники кинули у Беркут, нам довелося одягти каски.
Після того як зайнялися файери, міліціонери з райвідділів стали затримувати тих, хто їх запалив. Причому від двох кинутих зверху файерів зайнявся прапор Динамо. Туди направився працівник міліції, його стали штовхати, збили кашкет, і почалася бійка. Тоді ввели київський Беркут, і старший (ми були додатковими силами, тому командували нами кияни) дав команду направити йому на допомогу 10 наших людей - згасити пожежу і припинити інцидент вболівальників з міліцією.
Наше питання вирішили і направилися до виходу, але в цей час між київським Беркутом і фанатами почалася сутичка. Ми повернулися (я теж зайшов у сектор), усі заспокоїлися, але коли вдруге збиралися виходити, вболівальники знову почали обкидати різними предметами київських міліціонерів. Тому в сектор уже був спрямований увесь Беркут, и почалася бійка. Наші були ліворуч і праворуч, а київський Беркут - у центрі.
Раптом кияни стали виходити нагору (хто дав на це команду, я не знаю, але вона була неправильною), а підбадьорені фанати почали атаку. Я заспокоїв вболівальників, поспілкувавшись з ними, і дав своїм команду спускатися вниз. Тільки відвернувся - мені в голову полетіли два сидіння, що поранили обличчя і руки (я був без каски). Юрба запалила два файери і пішла на Беркут. Тобто - не ми йшли на них, а вони на нас.
- Віце-президент Динамо розповідав, що київські офіцери намагалися відігнати Беркут від фанів, щоб ті не травмувалися біля решіток. Уболівальники стверджують, що київська міліція відчиняла ворота, щоб вивести дівчат й пронести до швидкої хлопця з проломленою головою...
- Такого не було - даю слово офіцера. Принаймні, там, де знаходилися наші, я нічого подібного не бачив.
- Юристи говорять, що перед застосуванням спецзасобів ви повинні були попередити вболівальників.
- Цього в Статуті патрульно-постової служби немає. Застосування спецзасобів у випадку масових безладь дозволено, так що міліція нічого не порушувала.
- Ще люди скаржаться, що бійці дніпропетровського спецпідрозділу били і затримували їх після матчу.
- Після матчу ми задіяні не були. Відразу ж після того, як усі заспокоїлося, ми спустилися в чашу стадіону і знаходилися там близько півгодини. Потім сіли в автобус і виїхали. Наш підрозділ не затримав жодної людини не тільки після матчу, але і під час зачищення на трибунах.
Звичайно, багато нормальних фанатів прийшли на стадіон дивитися футбол, але деякі нишком кидали ціпки, стільці - і через це в юрбі виникала агресія. До речі, коли вболівальники почали бігти назад, то саме вони і збили дівчинку-підлітка (це помітно на відеозйомці). Поруч пробігло ще людей 15-20, а потім уже з’явився Беркут. Але цього ж не демонструють - показують тільки, як беркутець завдав удару. Хоча там удару як такого і не було...
- А з цим бійцем проводилася бесіда? Як він пояснює свої дії?
- Довідатися, хто це був, практично нереально. Ми багато разів прокручували відео, але на ньому неможливо розрізнити особу. Навіть не знаємо, наш це міліціонер або київський.
- Київські фани скаржаться на те, що торік у Кривому Розі ви застосували до них гранати з нервово-паралітичним газом.
- На тому матчі моїми людьми не був пущений у хід жоден газовий балончик, не говорячи вже про гранати. Адже вони усі підраховані, щорічно спеціальною комісією перевіряється їхній запас. Після застосування звітуємо за гранати, як за боєприпаси. Використовувати їх без команди не можемо, а таку команду навіть при масовому протистоянні нам ніхто не дасть.
До речі, чому подібні інциденти відбуваються саме з фанами Динамо (Київ)? У Шахтаря таких проблем не виникало, до Металіста, Карпат, Дніпра немає претензій. А от кияни на грі Динамо - Шахтар в Одесі улаштували точно таку ж бійку. У Кривому Розі на Золотому матчі теж столичні гості відрізнилися.
Торік я був старшим у групі супроводу наших вболівальників на чемпіонаті світу в Німеччині. Там один з українців, намагаючись щось пояснити поліцейському, схопив його за руку - вболівальника затримали на місяць! А ви знаєте, чому за весь чемпіонат на трибунах запалили тільки один файер? Тому що того, хто його запалив не ловили на трибуні, а відразу ж після матчу затримали завдяки відеозапису, оштрафували на 5 тисяч євро і депортували, а інформацію про це поширили всі ЗМІ.
На столичному стадіоні імені Лобановського заборонені дудки - і фанати ними не користуються. Чому ж так поблажливо ставляться до заборонених скрізь файерів? Адже ж це небезпечна річ! Адміністрація клубу довіряє своїм елітним вболівальникам, проводить їх на стадіон, але вони чомусь не завжди виправдовують цю довіру.
Я вважаю, що зараз нам варто не поливати один одного брудом, а зібратися разом - представникам клубів, міліції, вболівальникам, - врахувати недоробки всіх сторін і вжити заходів для того, щоб це більше не повторювалося. Можливо, перейняти закордонний досвід, де на футбольних матчах за порядком стежить не поліція, а найняті клубами (у тому числі із середовища фанатів) стюарди, волонтери - адже іноді сам зовнішній вигляд поліцейського у формі, касці, з кийком і наручниками в деяких може викликати підсвідому агресію, що раптово вихлюпується назовні.