Російські протикорабельні мобільні ракетні комплекси «Редут». Калінінград |
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив 13 грудня агентству «РИА Новости», що «Росія буде змушена діяти, якщо Захід відмовиться приєднатися до мораторію на розміщення ядерних ракет середньої дальності (ДРСМД) у Європі».
За словами Рябкова, відсутність прогресу у досягненні політичного та дипломатичного рішення «змусила б Росію відповісти з використанням військових технологій».
«Тобто це буде конфронтація, це буде наступний виток, це буде поява таких коштів з нашого боку», – заявив він.
Рябков також повторив порівняння із кубинською ракетною кризою 1962 року, що вже звучало минулого тижня, коли Сполучені Штати і Радянський Союз опинилися на межі ядерної війни.
За словами Рябкова, Росія бачить «непрямі ознаки» того, що НАТО має плани розміщення ракет середньої дальності, у тому числі у зв’язку зі створенням артилерійського командування, яке під час Холодної війни здійснювало керівництво системами Pershing.
НАТО заявляє, що нових американських ракет у Європі не буде і що альянс готовий здійснювати стримування шляхом «зваженої» відповіді, яка включатиме лише звичайні озброєння.
Проте Рябков заявив, що Росія до альянсу «довіри немає в принципі».
«У постійній готовності до бойового застосування»
Глава Генштабу РФ Валерій Герасимов 9 грудня також зробив заяву про те, що 95% пускових установок ядерних сил (СЯС) Росії готові до бойового застосування.
Як повідомляють «РИА Новости», Герасимов повідомив, що у російській армії продовжується переозброєння на ракетні комплекси «Ярс», а також готуються пускові установки ракетного комплексу «Авангард».
Крім того, додав Герасимов, найближчим часом морські ядерні сили Росії отримають на озброєння ще один підводний атомний крейсер, оснащений балістичними ракетами «Булава».
«Загалом стан ядерної тріади Росії забезпечує вирішення завдань стримування», – заявив глава Генштабу.
Натомість експерти, опитані телеканалом «Настоящее время», створеним Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», вважають, що «диктувати умови західним лідерам Путін зараз не може».
Росія – порушник Будапештського меморандуму
У 1996 році Україна завершила процес передачі Російській Федерації стратегічних ядерних боєприпасів і виконала усі пункти плану добровільної відмови від ядерної зброї та тісно пов’язаного з ним скорочення стратегічного ракетно-ядерного озброєння.
Тактичну зброю з території України вивезли ще у травні 1992-го, а стратегічне озброєння Україна була готова передати тільки після отримання компенсацій та гарантій безпеки з боку США та Росії.
Таку угоду підписали у 1994 році і парламент України її ратифікував. А 5 грудня 1994 року був підписаний Україною, США, Росією та Великою Британією Будапештський меморандум, у якому держави-підписанти обіцяли гарантувати захист суверенітету та безпеки України, як країни, що добровільно відмовилася від ядерного статусу й приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
У 2014-му році Росія – одна з країн-підписантів Будапештського меморандуму – анексувала Крим і спровокувала збройний конфлікт на Донбасі, що призвело до порушення територіальної цілісності України. Зараз Росія підтягнула понад стотисячне ударне угрупування під кордони України і вимагає, щоб НАТО анулювало свою домовленість від 2008 року про євроатлантичні перспективи України.
Росія заперечує, що має агресивні наміри і що є стороною конфлікту у війні на Донбасі. Натомість, звинувачує Україну та Захід в агресивних діях.