Поки при владі свої, Ахметов хотів прикупити енергоринок. Не вийшло |
Кабінет Міністрів і Фонд державного майна низкою останніх рішень щодо розпоряджання державним майном стратегічного значення фактично порушили засади державної політики у сфері енергетичної безпеки, визначені на засіданні Ради національної безпеки і оборони 9 грудня 2005 року і введені в дію відповідним Указом Президента України.
Про це заявив заступник Секретаря РНБО Юрій Продан.
На підтвердження такої оцінки він відзначив, що згідно з урядовою постановою (№ 456 від 14 березня 2007 р.) до статутного фонду концерну «Укратомпром» включено активи національної енергетичної компанії «Енергоатом» та підприємств атомної промисловості, які не підлягають приватизації. Загальна сума цих активів становить близько 21 млрд. гривень. Однак у статуті концерну «Укратомпром» не вказано навіть мети такого об’єднання. Таким чином, створено вельми непрозорий механізм управління держмайном стратегічного значення, водночас не передбачено способів запобігання його незаконному відчуженню.
Як вказав Ю. Продан, згідно з постановою Кабміну (№ 824 від 13 червня 2007 р.), визначення відсоткової частки держави у статутних фондах відкритих акціонерних товариств, які входять до НАК «Енергетична компанія України», замінено на фіксацію кількості переданих акцій та їх номінальної вартості. Це створює умови для «розмивання» державного пакета шляхом додаткової емісії.
Також заступник секретаря РНБО звернув увагу на розпорядження уряду (№ 410-р від 13 червня 2007 р.), відповідно до якого будівництво стратегічно важливого об’єкта – Дністровської гідроакумулюючої станції, в яку вже вкладено 1,5 млрд. гривень – передано від державної компанії «Укргідроенерго» до ВАТ «Дністровська ГАЕС». До того ж, їй безпідставно встановлено надбавку до ціни на електроенергію.
За інформацією Продана, Фонд держмайна вирішив продати 25 відсотків акцій «Черкасиобленерго», які внесено до статутного фонду «Української енергозберігаючої сервісної компанії». «У разі реалізації цього пакету частка держави у статутному фонді «Черкасиобленерго» зменшиться до 46 відсотків, що означатиме втрату державного контролю за діяльністю енергорозподільної компанії. Крім того, знеціниться пакет акцій, що залишиться у власності держави, потенційно будуть недоотримані значні суми до бюджету».
Заступник Секретаря РНБО також відзначив, що постанова Кабінету Міністрів № 677 від 27 квітня 2007 року дала старт активному розпродажу Держкомрезервом боргів енергетичних компаній, серед яких «Центренерго», «Західенерго», Харківська ТЕЦ-5. «Замість цивілізованого врегулювання проблем із боргами підприємств ПЕК, як це передбачено законодавством, створено додатковий механізм позаприватизаційного відчуження держмайна. Наведені факти дають підстави стверджувати, що виконавча влада ігнорує визначені на вищому керівному рівні основні напрямки державної політики у сфері енергетичної безпеки України», – резюмував Продан.
За інформацією із багатьох незалежних джерел, найбільш активним покупцем акцій зазначених енергетичних кампаній були структури мільярдера Рината Ахметова.