Цензура “Без цензури” |
Медіа-профспілка глибоко стурбована тривалою невиплатою заробітної плати в тижневику «Без цензури». Засновником цього видання є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські медіа-ресурси», яке в лютому 2003 року створили народні депутати та співробітники апарату об’єднання «Наша Україна» для інформування про свою діяльність.
З 2003 року тижневик "Без цензури" широко висвітлював діяльність кандидата у Президенти України Віктора Ющенка та блоку "Наша Україна" на виборах 2006 року. За цей час видання кілька разів змінювало концепцію, дизайн та керівництво, хоча кістяк колективу працює з дня заснування.
У травні 2007 року журналісти редакції «Без цензури» створили осередок Київської незалежної Медіа-профспілки, який нині налічує 13 штатних співробітників і 3-х постійних позаштатних авторів. Уже третій місяць всі вони не отримують заробітної плати. Такого не було навіть у найскрутніші части Помаранчевої революції.
Останній раз частину грошей працівникам «Без цензури» перерахували на банківську карточку 27 червня 2007 року. Ті співробітники, яким не оформили картки, не отримали і цієї частини зарплати.
5 липня 2007 року, не дочекавшись основної частини зарплати, колектив звернувся до в.о. генерального директора ТОВ «Українські медіа-ресурси» Євгена Клименка із запитанням про причини затримки. Пан Клименко заспокоїв колектив і пообіцяв найближчим часом виплатити зарплату та гонорари. Ці обіцянки він повторював 10 і 20 липня.
Проте уже 21 липня 2007 року Євген Клименко розвів руками й повідомив, що грошей на зарплати та гонорари немає, що вже четвертий номер БЦ друкують у борг, за оренду приміщення заплачено по 1.08.2007. Також, за його словами, є борги перед розповсюджувачами, немає коштів на ведення поточної діяльності і немає інформації про подальшу долю видання.
26 липня, після виходу чергового номеру БЦ, відбулися загальні збори трудового колективу за участі Кирила Хорошилова, члена комітету Київської незалежної Медіа-профспілки, та Сергія Гузя, голови Незалежної Медіа-профспілки України. На зборах прийняли рішення сформувати переговорну групу з керівниками та власниками видання. У редакції оголошено передстрайковий стан. До складу групи увійшли: Василь Васютін, Юка Гаврилова, Яна Добрянська, Ян Лепетун та Кирило Хорошилов (рішення колективу зафіксоване протоколом зборів).
Одночасно працівники редакції написали колективного листа на ім’я Президента України Віктора Ющенка, керівника Секретаріату Президента України Віктора Балоги, голови партії НСНУ В’ячеслава Кириленка та заступника голови Секретаріату Президента Романа Безсмертного, в яких повідомили цих шановних панів про стан справ у газеті. 27 липня листи були розвезені й відправлені адресатам.
Минає 9-й день, проте відповідей на листи колектив не отримав.
1 серпня 2007 року колектив вирішив розповісти про ситуацію читачам на сторінках тижневика, проте цей номер «Без цензури» так і не вийшов у світ.
О 22-00, коли макет газети вже був у типографії, генеральний директор ТОВ «Українські медіа-ресурси» Денис Денисенко зателефонував до типографії й наказав зупинити друк газети.
Колектив вимагає:
1. терміново погасити всі борги із заробітної плати, гонорарів, відрядних та відпускних перед співробітниками редакції;
2. прояснити майбутню долю тижневика «Без цензури»;
3. підписати із трудовим колективом редакції Колективний договір, якого досі немає на підприємстві, в якому врегулювати всі конфлікті питання.