Легендарному автомобілю «Побєда» виповнилося 60 років |
Урядове завдання на проектування нового легкового автомобіля Горьківський автозавод одержав у лютому 1943 року, відразу після перемоги під Сталінградом. Після показу Сталіну автомобіль із серійним номером ГАЗ-М20 було вирішено назвати «Побєдою».
Перші «Побєди», яким призначено було стати родоначальниками післявоєнного покоління автомобілів марки ГАЗ, зійшли з конвеєра горьківського автозаводу 28 червня 1946 року.
І за назвою, і за технічними рішеннями це була справжня перемога радянської конструкторської школи того часу - перша цілком самостійна, а не скопійована із закордонних аналогів автомашина. Її кузов навіть послужив прикладом для наслідування: за відгуками фахівців, кузов британської Standard Vanguard 1947 року випуску зовні дуже нагадує обриси «Побєди».
ГАЗ-М20 був першим вітчизняним автомобілем з несучим кузовом і першим у світі автомобілем з кузовом “безкрилої” форми, виконаним не для зовнішнього ефекту, а для прискорення й здешевлення виготовлення кузовних штампів і відмінних аеродинамічних показників.
Форму кузова «Побєди» запропонував молодий дизайнер В. Самойлов. Продумана форма кузова, закінченість ліній і велика кількість хромованих деталей додавали машині елегантний і респектабельний вигляд.
У салоні «Побєди» вільно розміщувалися 5 чоловік, в автомобілі вперше були встановлені електричні покажчики поворотів, стоп-сигнали і звуковий сигнал високого і низького тонів. З того часур двухтональний сигнал став фірмовою особливістю автомобілів марки «ГАЗ». Машина також мала незалежну підвіску передніх коліс (уперше на автомобілях «ГАЗ»), гідравлічний привід гальм, 3-ступінчату коробку передач із синхронізаторами і V-подібне лобове скло, що стало відмінною рисою цієї моделі.
При спорядженій масі 1,46 т найбільша швидкість «Побєди» складала 105 км/год, розгін з місця до 100 км/год займав 46 секунд, а витрата палива – 11 л на 100 км. Для забезпечення економічності був обраний чотирьохциліндровий двигун робочим об’ємом 2,1 літри замість шестицілиндрового, що передбачалося у початковому варіанті.
Покращилася посадка, з'явився обігрівач, так що водії могли знехтувати інструкцією, відповідно до якої, зобов'язані були возити із собою мішечок із сіллю для протирання замерзлого скла. У задній частині кузова розташовувався об’ємний багажник, у якому містилося запасне колесо. «Побєду» відразу ж помітили за кордоном й оцінили конструкторські та технічні достоїнства машини. Саме з ГАЗ-М20 починається експорт автомобілів «ГАЗ».
«Побєда» неодноразово модернізувалася. Поряд з базовою моделлю з кузовом «седан» випускалися модифікації з кузовом «кабріолет», а також таксі і «швидка допомога». Під час освоєння цілинних земель був створений комфортабельний позашляховик ГАЗ-М72, що не мав на той час аналогів у світовому автомобілебудуванні.
Найсильнішою стороною «Побєди» була здатність працювати на будь-яких дорогах, що зафіксовано навіть в енциклопедії з історії світового автомобілебудування Джорджано.
У музеї історії Горьківського автозаводу розповіли, що за 12 років виробництва з конвеєра підприємства зійшли 235 999 автомобілів, названих на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Польська ж варіація цього автомобіля за назвою «Варшава-223» вироблялася аж до 1973 року і перевершила за чисельністю випуску свій оригінал – їх було випущено 253 тисячі.