Актуально
5260 переглядів
 |
Росія, відтепер, не буде обмежувати себе у озброєннях. Із вини НАТО, зрозуміло |
Глава російської держави підписав федеральний закон "Про припинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі", повідомляє прес-служба Кремля.
Закон був прийнятий Держдумою 7 листопада 2007 року і схвалений Радою Федерації 16 листопада.
Мораторій набуває чинності в ніч з 12 на 13 грудня поточного року, через 150 днів з дня передачі депозитаріям і державам-учасницям ДЗЗСЄ повідомлень Росії. МЗС Росії 14 липня повідомив про передачу таких повідомлень.
Відповідно до закону, рішення про відновлення дії Договору приймає Президент Росії.
Як зазначають експерти, рішення про введення мораторію на участь Росії в Договорі про звичайні збройні сили в Європі не має прецедентів у новітній історії країни.
Припинення не означає остаточного виходу з Договору, проте заморожує його дію на території РФ і стане індикатором серйозності Росії безкомпромісно відстоювати інтереси забезпечення своєї обороноздатності.
Путін 13 липня цього року підписав указ про припинення Росією дії Договору і пов`язаних з ним міжнародних договорів. В Указі зазнчалося, що це зроблено у зв'язку з винятковими обставинами, що відносяться до змісту Договору про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 року, стосуються безпеки Російської Федерації і вимагають прийняття невідкладних заходів". У довідці до Указу пояснювалося, що Росія припинила дію ДЗЗСЄ "доти, поки країни НАТО не ратифікують Угоду про адаптацію і не будуть сумлінно виконувати цей документ".
У документі, до виняткових обставин відноситься те, що країни, які приєдналися нещодавно до НАТО, ухиляються від оформлення змін у складі груп держав-учасниць ДЗЗСЄ. В результаті розширення альянсу перевищені "групові обмеження ДЗЗСЄ".
Крім цього, плановане розміщення на території Болгарії і Румунії звичайних озброєнь США "негативно впливає" на дотримання групових обмежень ДЗЗСЄ.
У документі наголошувалося невиконання рядом країн-учасниць Договору політичних зобов'язань про прискорену ратифікацію адаптованого ДЗЗСЄ.
ДЗЗСЄ був підписаний 19 грудня 1990 року в Парижі 16 державами-членами НАТО і шістьма країнами-учасницями Організації Варшавського договору.
Договір був досить дієвим та ефективним на початку 90-х років інструментом зміцнення європейської безпеки. Він встановлював рівновагу сил держав-учасниць двох військово-політичних союзів - Організації Варшавського Договору та Організації Північноатлантичного договору (НАТО) на знижених рівнях, обмежував можливості розміщення їх звичайних озброєнь уздовж лінії зіткнення.
ДЗЗСЄ кількісно обмежує п`ять основних категорій звичайних озброєнь: бойові танки, бойові броньовані машини, артилерію, ударні вертольоти та бойові літаки.
Після розпаду СРСР Договір під впливом масштабних військово-політичних змін багато в чому застарілий, тому 19 листопада 1999 року в Стамбулі була підписана Угода про адаптацію ДЗЗСЄ.
Порушуючи прийняті зобов'язання, країни-члени НАТО затягують ратифікацію Угоди про адаптацію, а також відмовляються від здійснення інших заходів з підтримки життєздатності режиму контролю над озброєннями в Європі. Ситуація, що склалася, робить необхідним вжиття заходів для припинення дії Договору.
Від “Аратти”: отже, можна констатувати, навколо України розгортається повномасштабна гонка озброєнь, і при тому, її активним учасником та прискорювачем є Росія, країна, яка виступила одним із гарантів державного суверенітету та теріторіальної цілісності України під час її добровільного ядерного роззброєння.
Виникає питання: наскільки можна тепер, зі зміною навколишніх політичних реалій вірити цим гарантіям? Адже нині територія України опиняється у зоні активного протистояння Росії і НАТО, які, вочевидь відтепер нарощуватимуть свої озброєння.
Принагідно нагадаємо, що результатом керівництва урядом палких друзів Росії Азарова і Януковича, в українській армії спостерегається стрімке падіння обороноздатності військових підрозділів. Як зазначив нещодавно Президент України Віктор Ющенко, тільки протягом першого півріччя 2007 року кількість бойових частин, які не готові до виконання поставлених перед ними задач, зросла з 29-ти до 36-ти. Як підкреслив Головнокомандувач ЗСУ - однією із причин такого стану стало хронічне недофінансування потреб оброни урядом. «Нам треба все зробити, щоб те, що заборгувало Міністерство фінансів по бюджету 2007 року, було видано», – сказав Ющенко.
І не важко здогадатися, у чиїх інтересах діють українські урядовці.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
