Українська держава у небезпеці. На наших очах відбувається політичний переворот |
Сьогодні лідер Народної Самооборони Юрій Луценко виступив із політичною заявою. Ми надаємо її текст без змін та коментарів:
У нас на очах протягом останнього місяця відбувається явний політичний переворот. Цілком очевидними і доконаним став факт, що Президент Віктор Ющенко підтримує план Балоги-Колесникова по розвалу обраної народом у 2007 році демократичної коаліції, що сформувала більшість в українському парламенті.
План дуже простий: пан Балога і пан Колесников переконали Президента, що якщо Черновецький зміг купити небідний і достатньо освічений Київ, то донецький клан легко зможе купити в цілому не дуже заможну Україну. На перешкоді його плану – позиція «Нашої України – Народної самооборони», яка для переформатування коаліції на догоду плану Балоги-Колесникова має віддати більшість голосів із 72 депутатів, які прийшли в парламент. Саме тому найбільш нищівні удари на останніх київських виборах пан Балога свідомо завдавав по своїй же політичній силі.
Буквально в перших числах травня на нараді у Президента України, в якій брали участь і голова його Секретаріату, і спікер парламенту, і представники фракції НУ-НС, мені було поставлено дві вимоги. Перше: погодитися на широку коаліцію в парламенті і коаліцію з Черновецьким у Київській раді. І друге: припинити кримінальне переслідування тих, кого «кришує», намагається не дати ходу кримінальним справам, донецький клан та Секретаріат Президента. На обидва питання я дав достатньо чітку відповідь – я ніколи не буду стояти поруч з бандитами. На що Президент Ющенко дослівно сказав: «Юра, кинь ці мєнтовські примочки і запам’ятай: поки я Президент, кожен, хто ходить в галстуку до мене в кабінет, не сяде».
Це було викликом мені, всьому тому, що я робив з 2005 року на посаді міністра внутрішніх справ. І цим пояснюється той радикальний тон, з яким я виступив у ході останніх тижнів проти планів Секретаріату Президента. Я сподівався, критика саме Балоги, не називаючи прізвища Президента, все ж таки подіє на нього і він зможе згадати найкращі моменти, коли він був лідером демократичних сил, якого підтримувала абсолютна більшість української нації на тому омріяному шляху до Європи. Тим не менше, мені було чітко сказано, якщо я не відмовлюся від своєї позиції, мені не довго бути міністром внутрішніх справ.
Перший попереджувальний дзвінок пролунав, коли пан Ющенко загадав про український паспорт Жванії. Я не буду зараз коментувати юридичної частини цього питання. Я впевнений, що пан Жванія сам здатен прокоментувати і захистити себе в українському суді. Я хочу лише наголосити, що вважаю аморальним згадування про цю справу в той момент, коли Ющенко точно знає, що дружина Жванії перебуває за місяць до пологів. Людина, яка прожила в нього в сім’ї стільки часу, яка користувалася його всілякою підтримкою, не має права так чинити. Це моє глибоке переконання. Вожді сильні не силою, а мораллю. Сьогодні ці моральні позиції команда Ющенка, витіснена Балогою, втрачає на очах у всіх – моїх зокрема.
Я намагаюсь зберегти «Нашу Україну – Народну самооборону» від штучного розвалу, ініційованого Секретаріатом Президента, який щоденно викликає на розмову депутатів і всіляко залякує або спокушає їх, в тому числі й депутатів «Народної самооборони».
Я на виборах до Київської міськради очолив цей список, хоча були легші шляхи. Я вже декілька разів казав, що міг очолити на другій позиції чи на третій позиції список Кличка-Луценка, виступити декілька разів і довести, що знаходжуся на політичній арені. Я взяв на себе, як завжди, саму тяжку ношу, пам’ятаючи про те, що потрібен результат не в Києві, а у Верховній Раді, аби зберегти НУ-НС від розпаду і коаліцію з БЮТ від розпаду. Саме з того моменту Балога і його оточення завдало основний удар по цій політичній силі. Щоденні заяви на підтримку Черновецького не могли не відобразитися на результатах НУ-НС на виборах у Київську міську раду.
Можу відверто й чесно визнати: я програв Балозі київські вибори. Я – чесний політик і тому завжди називаю речі своїми іменами. Перше, я програв Секретаріату Президента, якому вдалося повністю знищити підтримку киян цієї політичної сили. Це тяжкий удар по мені особисто, по перспективі «Народної самооборони», але в першу чергу це колокольний дзвін по «Нашій Україні», яка руками найближчого оточення Ющенка при його публічній підтримці, яка була висловлена в ході його голосування, просто покладена до могильника. Фактично ми мусили відповісти в Києві за зраду наших же вождів.
Я маю право на цю критику хоча би тому, що ніхто не може дорікнути мені, що я був нечесним, або не підтримав у найважчих ситуаціях Президента Ющенка. Але я не для того був «польовим» командиром Майдану, і не для того ризикував багато чим на посаді міністра внутрішніх справ у 2005-2006 роках, щоб мною обраний Президент сьогодні нищив демократичні сили й ту перспективу, яку ми спільно виборювали в ході своєї політичної діяльності.
Я не хочу, щоб колишній «есдек» Балога повертав руками Ющенка в Україну «кучмізм» взірця 2004 року. А дежа-вю 2004 року бачить і переживає кожен із тих, хто небайдуже слідкує за українською політикою – ви, панове журналісти, в першу чергу. Ви бачите, як формується «джинса» на національних каналах. Ви бачите, як формуються замовні соціологічні опитування. Ви бачите, як розміщуються замовні статті в багатьох засобах масової інформації. І коли міністр внутрішніх справ запитує у центрального каналу, чому розміщена дезінформація про роботу міліції, а вони відсилають передзвонити Віктору Івановичу Балозі, який особисто курує дезінформацію і брехню навколо діяльності МВС. Мені це нагадує ті часи.