Актуально
24051 перегляд
 |
Сьогодні - 350 років із дня розгрому промосковитського бунту Пушкаря-Барабаша |
Після смерті Богдана Хмельницького старшинська рада обрала гетьманом Івана Виговського, і невдовзі він уклав угоди з Польщею, Туреччиною, Молдовою, Волощиною, Семиграддям, Кримом та Швецією. Полтавський полковник Мартин Пушкар, що теж претендував на булаву, відправив до Москви донос, звинувачуючи гетьмана в намаганні «продати Україну Польщі». Такий самий донос написав і кошовий Запорозької Січі Яків Барабаш.
Наприкінці 1657 року проти гетьмана повстали козаки Полтавського і Миргородського полків, запорожці та селяни Полтавщини, були прозвані «дейнеками» (турецькою мовою – «дрючок»). Козацький літописець описав дейнеків так: «Цей полк мав у собі мало товариства з добрим християнським сумлінням та й зброї не мав пригожої до війни, а лише рогатини, коси та киї, зате мав готові до вбивства і грабунків людських маєтків серця».
Переговори та війна
До Пушкаря у Лубни прибув московитський окольничий Богдан Хитрово і від імені царя обдарував полковника соболями, одночасно на кордоні зосередилася велика московитська армія.
На початку травня 1658 року 20-тисячне козацьке військо на чолі з Виговським разом з ногайською кіннотою Карач-бея переправилося на Лівобережжя. Після безуспішних спроб гетьмана домовитися з опозицією про примирення союзники завдали поразки 40-тисячному війську Пушкаря та Барабаша біля Красного Лугу та Пустозера і змусили його відступити до Полтави.
11 червня козакам з ногайцями вдалося виманити заколотників з міста до урочища Жуків Байрак і там розгромити їх вщент.
Пушкар хоробро бився і загинув у бою, а Барабаш втік під захист московської армії, однак був схоплений козаками і повішений.
Дізнавшись про розгром повстання, московська армія відступила з прикордоння.
Від “Аратти”:ця повчальна історія наочно ілюструє актуальні події сьогодення. Бо й нині серед українців, на жаль, є свої Пушкарі й Барабаші. І Москва так само, як і колись - активно підтримує зрадніків інтересів українського народу, мародерів і бандитів, прагнучи відновити колоніальний статус нашої землі і знищити українську державність.
І про такий намір прямо заявляють московські державні очільники.
Питання полягає тільки в тому, чи є на чолі нації сучасний Виговський? Чи нині на Банковій засіли сучасні Пушкарі-Барабаші? Чи здатні ми самі відстояти свою землю і свободу, як це робили наші славетні пращури?
Більше новин за темою «Слава козацька»:
