Політичні репресії. ГПУ - гідна традицій Вишинського |
Повістка про виклик на допит на 10 ранку понеділка журналісту не вручалася.
До цього Сергію тричі передавалися повістки на допит – в п'ятницю та два рази у суботу.
Слідчі прокуратури, що телефонували до УП, наголошували на екстреній необхідності допитати журналіста.
Проте Лещенко не зміг з'явитися в прокуратуру, оскільки в п'ятницю висвітлював події у парламенті після раптового оголошення питання про недовіру уряду Тимошенко.
У суботу Сергій працював на з'їзді "ЄЦ", його статтю про цю подію читайте згодом на "Українській правді".
Можливою причиною допиту є інтерв'ю, яке Лещенко записав із народним депутатом Давидом Жванією стосовно отруєння тодішнього кандидата в президенти Ющенка
Від “Аратти”: ми підозрюємо, те ж саме, що й слідчі - навряд чи журніліст, який брав інтерв'ю у нардепа Давида Жванії, може стати у нагоді у розслідуванні справи "отруйників" Ющенка.
Але ми також чітко пам'ятаємо, кого саме Президент Ющенко назвав "кілером найманим", при тому публічно продемонструвавши зухвалу зневагу до ЗМІ на стільки, що тисячі журналістів підписалися під вимогою його публічних вибачень.
Проте, як бачимо, Віктор Андрійович висновків із тієї історії не зробив. Бо навіть дурнику очевидно, що примусовий привід журналіста у ГПУ жодним чином не стосується ні кримінальної справи, ні тим більше, прагнення правосуддя. Це - очевидна акція залякування журналістів, які намагаються надавати суспільству альтернативну інформацію. Не ту, яка подобається на Банковій.
Проте, насмілимося нагадати панам Ющенку та Медведьку - вороття ні до тоталітаричму, ні до кучмізму - не вийде. Як і не вдасться нас, журналістів, які пережили й кучмізм й комунізм, - залякати. Удасться хіба що наблизити, у такий спосіб, ганебний фініш своєї політичної кар'єри разом із першим практичним прикладом відповідальної влади.