Актуально
11854 перегляди
 |
Помер Олександр Солженіцин |
Про це стало відомо із джерел в літературних колах Москви.
Згідно із цією інформацією, письменник помер вдома, від гострої серцевої недостатності.
За словами його сина Степана, Солженіцин помер о 23.45 у неділю. Останнім часом видатний письменник сильно хворів, проте не припиняв літературної творчості - готував, разом із дружиною, видання своїх творів у 30 томах.
Олександр Солженіцин народився 11 грудня 1918 р. у Кисловодську, в родині козаків, Росія.
Батько, Ісаакій Семенович. Мати - Таїсія Захарівна Щербак - з родини заможного землевласника.
1925 р. — сім’я переїхала в Ростов-на-Дону.
1936 - 1941 рр. — навчання на фізико-математичному факультеті Ростовського університету.
1939 р.— поступив на заочне відділення Московського інституту філософії, літератури, історії (у деяких джерелах вказані літературні курси МДУ).
1941 р.— пішов в армію.
1942 р.— після навчання в артилерійському училищі у Костромі, відправлений на фронт командиром батареї звукової розвідки. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня та орденом Червоної Зірки.
1945 р.— за критику дій Йосипа Сталіна в особистих листах до друга дитинства Миколи Віткевича заарештований і засуджений на 8 років виправно-трудових таборів.
1945-1953 рр. — відбував термін у таборах.
1953 р.— звільнений без права проживання в Європейській частині СРСР і відправлений на "вічне поселення"; жив в аулі Кок-Терек Джамбульської області (Казахстан).
1956 р. — був реабілітований, переїзд до Рязані. Працював вчителем математики.
1962 р.— у журналі Новий світ, надрукований твір «Один день з життя Івана Денисовича» (перероблена на вимогу редакції повість «Щ-854. Один день одного зека»). Оповідання висунули на Ленінську премію, що викликало активний спротив представників комуністичної влади.
1965 р.— за розпорядженням влади припинили подальше видання творів у СРСР: твори, які вже були надруковані, вилучалися з бібліотек.
1969 р.— виключений зі Спілки письменників СРСР.
1969 – 1988 рр. — пише восьмитомну епопею «Червоне колесо», що складається з романів - Серпень Чотирнадцятого, Жовтень Шістнадцятого, Березень Сімнадцятого.
1970 р.— лауреат Нобелівської премії з літератури.
1974 р.— заарештований після публікації у Парижі книги «Архіпелаг ГУЛАГ».
З лютого 1974 р.— визнаний винним у державній зраді, позбавлений громадянства і засуджений до вигнання з СРСР. Оселяється у ФРН, потім у Швейцарії (Цюріх).
З 1976 р. — живе у США.
1989 р.— у журналі «Новий світ» відбулася перша офіційна публікація уривків з роману «Архіпелаг ГУЛАГ».
Серпень 1990 р. — відновлено радянське громадянство.
1990 р.— удостоєний Державної премії за книгу Архіпелаг ГУЛАГ.
27 травня 1994 р.— повернення в Росію.
1997 р.— обраний дійсним членом Академії наук Російської Федерації.
2001 р. — публікація історичного дослідження «Двісті років разом».
Сімейний стан:
Перша дружина Солженіцина — Наталя Решетовська (1914 р.н.).
На початку 70-х рр. одружився з Наталею Свєтловою ( 1937 р.н.) — прес-секретар Солженіцина, редагує, корегує і набирає рукописи, керує фондом письменника. У них троє синів.
Більше новин за темою «Втрата»:
