Подібний скарб епохи бронзи було знайдено минулого року в Чернівецькій області |
Як передає кореспондент УНІАН, він повідомив, що восени поблизу села Геєвці в Ужгородському районі селяни під час обробки землі знайшли 113 предметів із бронзи (прикраси та елементи зброї), а також фрагмент посуду, в якому скарб був закопаний у землю.
Предмети датуються 1300 роком до нашої ери, тобто були створені 3300 років тому. «Знайдений скарб - справжній подарунок для культури, історії та науки області», - підкреслив археолог.
За його словами, найчастіше подібні скарби потрапляють у приватні руки і практично втрачаються. «Проте у цьому випадку Закарпатський краєзнавчий музей зумів виграти конкурентну боротьбу, і цінна знахідка стала надбанням усіх мешканців та крайової історії», - зауважив Й. Кобаль.
Він також повідомив, що люди, котрі знайшли бронзові предмети, отримають винагороду від музею – «кілька тисяч гривень». Ціна ж самої знахідки, за словами науковця, щонайменше у 5 разів більша. У даному випадку треба дякувати «патріотизмові» селян.
«Цінність археологічної знахідки полягає у тому, чи знаємо ми, де і коли вона знайдена. Це важлива інформація, лише при наявності якої може йтися про наукові дослідження і опис історії краю», - сказав Й. Кобаль.
За словами археолога, Закарпаття - найбагатший в Україні регіон на знахідки бронзового віку. На території Європи немає жодної території, щоб на 1 квадратний кілометр було знайдено таку кількість скарбів, як у Закарпатській області.
Усі знайдені й презентовані речі мають культовий характер. В одній із втулок наконечника спису знайшли невелику пластину. Такі випадки були зафіксовані лише двічі у Європі. Це приклад ритуалу, пов’язаного із замовлянням проти хвороби.
«Закарпатські скарби відомі далеко за межами Закарпаття, колекція знахідок обласного краєзнавчого музею була другою за цінністю серед музеїв у Радянському Союзі. На жаль, здійснений мною опис закарпатських знахідок у нас не видрукували, бо економічна криза, вічний брак коштів. Натомість у Німеччині вже за два тижні знайшли можливість видати цю наукову працю», - розповів Й. Кобаль.