![]() |
Учені з’ясували причини масових самогубств дельфінів і китів |
Як показали експерименти, дельфін під дією локатора, може втратити слух на 40 хвилин. А оскільки китоподібні в основному сприймають світ за допомогою слуху, вони перестають нормально орієнтуватися.
Відкриття, зроблене ученими Гавайського інституту морської біології, здатне пояснити ряд загадкових "самогубств" китів і дельфінів, зафіксованих за останнє десятиліття, пише The Times.
Дослідники, проте, вважають, що дельфіни і кити здатні плавати достатньо швидко, щоб піти із зони дії локаторів. Наприклад, щоб афаліни (Tursiops truncatus) відчули негативний ефект сонара, їм необхідно піддаватися дії локатора дві хвилини - а цього більш ніж достатньо, щоб поплисти геть.
Проте, водні ссавці можуть потрапляти в "підводні звукові пастки", вважає доктор Аран Муні з Гавайського університету. У певних умовах звук локатора виявляється "замкнутий" в шарі теплої води - холодний шар відображає його, відправляючи назад. Аналогічний ефект може викликати й складний підводний рельєф - гори і западини. В цьому випадку кити і дельфіни можуть не вибратися з пастки.
За словами доктора Муні, нова теорія пояснює випадки, коли тварини викинулися на берег із-за присутності в районі військових ехолокаторів. Наприклад, в березні 2000 року на Багамських островах 16 китів викинулися на берег під час випробувань американських ехолотів - їх тестували впродовж 16 годин.
В той же час теорія звукових пасток пояснює, чому кити і дельфіни відносно рідко здійснюють "самогубства", хоча на флоті локатори застосовуються постійно.