Аратта - На головну

6 листопада 2025, четвер

 

Актуально
Голодомор
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Учені з’ясували: предки людини не бігали по деревах

У світі науки 9315 переглядів

Опубліковано - 14.04.2009 16:02 | Всі новини | Версія для друку

Відбиток ноги стародавньої людини (ліворуч) і сучасної (праворуч), які дозволити визначити механіку руху
Відбиток ноги стародавньої людини (ліворуч) і сучасної (праворуч), які дозволити визначити механіку руху
Ученим вдалося встановити, що предки сучасної людини погано лазили по деревах.

Про це повідомляє Science NOW, а стаття дослідників опублікована в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

В рамках дослідження учені провели аналіз кінематики рухів шимпанзе, коли мавпа лізе по дереву вертикально вгору. Шимпанзе були вибрані тому, що їхня близька спорідненість з предками Homo sapiens використовується, як аргумент на користь здібності ранніх людей до лазіння по деревах. Як об'єкти дослідження виступали тварини, що мешкають в Національному парку Кибале в Уганді.

Ученим вдалося встановити, що під час руху ступні шимпанзе здатні міняти кут нахилу щодо стандартного горизонтального положення (яке ступня приймає, якщо тварина стоїть) в достатньо широких межах. Даний кут може досягати 45 градусів (для сучасної людини він не перевершує 15-20).

Провівши аналіз залишків стародавніх людей, вік яких складав від 4,12 до 1,53 мільйонів років, учені встановили, що будова ступні у наших предків більше була схожа на людську, ніж мавпячу. Таким чином, учені визначили, що предки сучасної людини досить погано лазили по деревах.

Багато фахівців відзначають важливість виконаної роботи, проте не згодні з її висновками. Вони говорять, що стародавні люди могли використовувати технологію лазіння, яка відрізнялася від тієї, якою користується шимпанзе.

Нагадаємо, що зовсім нещодавно ученим вдалося встановити, що предки людини володіли майже сучасною ходою. Це відкриття було зроблене завдяки виявленню ланцюжка скам'янілих слідів, що чудово збереглися. Тоді комп'ютерне моделювання дозволило відтворити механіку руху стародавньої людини.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «У світі науки»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Є речі, котрі неможливо пояснити. Є голос, що керує нами...”
Микола Гоголь

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.